Андрій Кокотюха: Гумор розбрату

22 липня 2023, 20:16
Власник сторінки
Журналист
0
34

Що не так із кінокомедіями в Україні

Для тих, хто не в курсі: комедії, телевізійні та повнометражні, давно стали прокляттям українського кіно/телевиробництва.

Скандал довкола ще не знятого комедійного серіалу СМТ Інгулець, на який виділено 33 мільйони бюджетних коштів і 

<p “margin-bottom:0cm;margin-bottom:.0001pt;text-align:=”” justify”=””>Для тих, хто не в курсі: комедії, телевізійні та повнометражні, давно стали прокляттям українського кіно/телевиробництва. Комедії хочуть всі замовники. Тому їх замовляють авторам невгамовні продакшен-студії. З комедією до масштабного російського вторгнення виграти пітчінг було найпростіше, легким порухом рухи. Елементи комедій вимагалися всюди, починаючи з детективів та закінчуючи мелодрамами. Комедійна мелодрама — ось ідеальна упаковка, ідеальний кейс для запуску проекту. А іронічний детектив витіснив серйозні кримінальні драми. По суті, комедія стала безальтернативною. Причин кілька. І всі вони — сови, натягнені на глобус.

Перша: це найлегший для втілення жанр. Ви заявляєте — ні, навпаки, смішити є найскладнішою наукою. Ви праві сто разів. Та є один нюанс: якщо вам не смішно, відсутність почуття гумору завжди закинуть саме вам, а не творцям стрічок. Довести, що це несмішна комедія, нереально. Все списується на гумор. Хто його не зрозумів, той дурень. А з дурнів завжди сміються.

Друга: комедіями прикриваються, мов заручниками. Точніше, не так комедіями, як потребою людей у комедіях. Відволіктися, видихнути, перевести подих, забути про страхи. Про те, що українці переживають найстрашніший час новітньої історії, навряд кому треба доводити. Ось тут з-за лаштунків визирають комедіографи — тобто, ті, хто себе так позиціонує. Вони продають гумор, сміх, за це завжди платять. Вам не смішно? Дивіться пункт перший.

Нарешті, безвідносно до комедій. Чи треба під час війни знімати кіно? Так, так і ще раз так. Хоча аргумент про голлівудські фільми часів Першої та Другої світових воєн не працює: на території США бойові дії тоді не велися. Зате цілком може спрацювати відсилка до російського та українського кіно обох згаданих періодів. 1918−1919 років кіно знімали в Одесі, де влада мінялася ледь не щомісяця. А під час радянсько-німецької війни кіностудії, включно з київською, тоді ще не імені Довженка, були, як зараз кажуть, релоковані до Середньої Азії. Історики кіно не дадуть збрехати: там знімалося мало комедій. Переважно — героїчні драми. Якщо хочете — так, пропагандистські, у правильному розумінні слова.

Повернемося до успішної практики Студії Квартал`95. Їм не дали грошей — вони зняли комедію за свої, ще й заробили. Отже, комедії самоокупні й рейтингові. Тож навіщо просити й, відповідно, виділяти на них державні кошти, якщо творці здатні окупити самі себе. Адже гумор найкраще продається. Просто вилучити комедії з переліку претендентів на державний грант. Залишаться ті самі, так потрібні зараз для підтримки бойового духу героїчні драми. А підтримувати бойовий дух — державна справа. Навряд хто сперечатиметься.

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: События в Украине
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.