Перемога України - через соціальне партнерство з профспілками

Орієнтуємося на історичні приклади - британський уряд часів Другої світової проводив дуже практичну політику щодо громадянського суспільства

Війна внесла корективи і в економіку України. Частина промисловості зруйнована. Мільйони людей залишили домівки, стати внутрішніми переселенцями або біженцями. Майже третина - втратили роботу. У січні 2023 р. конкуренція сягнула 13 людей на 1 робоче місце. 

Багато українців не можуть прогодувати свої родини і це є серйозною загрозою дестабілізації ситуації всередині країни. Але навіть ті, що працюють, стикнулися з проблемою заниження номінальної зарплати – багато компаній скоротили її майже вдвічі. Додайте до цього зростаючі ціни, інфляцію. Все це разом створює величезну загрозу і кризу.

Зрозуміло, що бізнес не може зараз нормально функціонувати і необхідне розумне втручання держави, щоб компенсувати брак економічного попиту. На жаль, не ми перші, і не ми останні потрапляємо в таку ситуацію. Крім іншого, це також означає створення державних програм для забезпечення зайнятості та ефективний контроль цін. 

Особливо важливо підтримувати такі галузі, як охорона здоров’я, освіта, подбати про соціальний захист населення. Зараз ми дуже багато отримуємо міжнародної допомоги. І це добре, але не можна покладатися лише на неї. Це як милиці для пораненого – рано чи пізно від них доведеться відмовитися. Українська економіка має стати на ноги і почати функціонувати самостійно.

Надзвичайно важливо, щоб економічна криза не переросла в економічний колапс – адже в умовах війни це стало б серйозною загрозою для нашого військового потенціалу. Виникає питання - як моделювати економічну стратегію в умовах війни. Люк Купер — старший науковий співробітник Аналітичного центу зовнішньої політики при Лондонській школі економіки радить орієнтуватися на історичні приклади. 

Зокрема, на Велику Британію та США під час Другої світової війни.

«Британія та США тоді визнали, що вільна ринкова економіка або те, що ми тепер називаємо неолібералізмом, — погана ідея, така політика часто не працює, а надто в ситуації повномасштабної війни. І я б сказав, несе велику небезпеку для України. Ми можемо навести приклади держав, які пережили надзвичайний хаос і розпад, спричинені проведенням дуже радикальних економічних реструктуризацій і лібералізації в економічному сенсі. Класичним прикладом є розпад Югославії у 1980-х. Це було золоте дитя МВФ, який неодноразово вихваляв економічну політику країни, але ця політика повністю поклала тягар реструктуризації на плечі простих жителів і створила значне соціальне розшарування та мала серйозні економічні наслідки. Ми всі хочемо, щоб Україна уникла цього, особливо коли загалом неолібералізм виходить з моди по всьому світі», - пише Люк Купер.

Він також акцентує вагу на тому, що Британський уряд воєнного часу проводив дуже практичну політику щодо робітників, профспілок і громадянського суспільства. «І їхня політика полягала в наступному: нам потрібне соціальне партнерство з профспілками, щоб ефективно воювати. А це означає, що ми будемо проводити національні переговори щодо заробітної плати та умов праці, що особливо важливо в таких галузях, як виробництво боєприпасів, озброєнь тощо, які мали ключове значення для забезпечення військових зусиль», - зазначає Купер.

 На думку британського аналітика, що саме така постановка питань щодо ролі громадянського суспільства та профспілок є ключовою. І найважливіше, що може зробити український уряд, — це говорити з профспілками  та громадянським суспільством.

 Інший приклад – США. "Новий курс" - програма Рузвельта, яка передбачала переговори і партнерство з профспілками, але також і державне втручання. В рамках цієї програми  Федеральне агентство WPA працевлаштувало мільйони безробітних. Люк Купер стурбований тим, що український уряд використав ситуацію воєнного стану, коли є обмеження на протести, щоб проштовхнути низку трудових реформ, які є дуже непопулярними серед профспілок та більшості населення. 

Він наполягає - це має бути обговорено з профспілками. Профспілки повинні мати місце за столом переговорів.

Незабаром Україна переможе у цій жахливій війні. Тисячі бійців повернуться з фронту. І дуже важливо – в яку державу вони повернуться. Чи зможе вона їм гідно віддячити хоча б гарантованими конституційними правами, робочими місцями та надійним соціальним захистом.

Нас чекає непроста робота відновлення післявоєнної економіки і побудови оновленої європейської України. І для цього життєво необхідний соціальний діалог, партнерство з суспільством і профспілками.