Лише ФПУ змогла зберегти і примножити майно, яке отримала на зорі Незалежності

То ж не дивно, що держава постійно хоче його відібрати – більше відбирати нема в кого. Все майно, що інші організації отримали у спадок від СРСР, уже або продане за безцінь, або занедбане і знищене.

Тільки через те, що Федерація Профспілок України утримувала, ремонтувала і зберегла майно, кожні 3-4 роки його у нас хочуть відняти. Тридцять років назад, коли Україна стала незалежною, було вирішено поділити майно колишньої радянської республіки між громадянами.

Аграрії отримали паї на землю, яку обробляли, робітники - ваучери (на право власності) підприємств, на яких працювали. А майно Укрпрофради, яке перейшло у спадок ФПУ – було так само поділено між 25 мільйонами (на той час) членами профспілок.

Хочу підкреслити, що не лише ФПУ отримала власність у спадок. Було чимало організацій, яким дісталося набагато більше - різноманітні спілки, міністерства і відомства.

Візьмемо для прикладу ДОСААФ. На зорі незалежності, у 1992-му у нього було близько 30 тисяч об’єктів. Або УкрКООПспілка – вона мала 18 тисяч або спілка письменників. Крім цього, на момент розвалу СРСР у кожного міністерства були десятки майнових санаторних комплексів та баз відпочинку.

То ж чому немає такого тиску на них? Відповідь проста – тому що зараз там цього майна вже немає! Продали все. І де ці "шалені надприбутки» в бюджеті? Де кошти, за які благоденствує народ?

Лише профспілкам вдалося зберегти майно. І воно за усіма реєстрами вже 30 років має статус приватної власності. Федерації профспілок України, яка налічує більше 4 млн членів, об’єднує 43 галузеві профспілки та 23 територіальні профспілкові об’єднання. У нас є всі документи, рішення судів, навіть рішення Європейського суду, що доводить, що це майно профспілок.

Ми досі підтримуємо у наших санаторіях порівняно низькі ціни, щоб вони залишались доступними для широких верств трударів. Члени профспілки завжди мали додаткові знижки на відпочинок у них. До 24 лютого кращі наші санаторії (“Куяльник”, “Моршин” та ін.) були заповнені на 100%. Санаторій “Миргород-Курорт” - курорт європейського рівня. У 2019 році він приймав на лікування людей з 32 країн світу.

З перших днів повномасштабної війни наші санаторії щодня приймали тисячі людей. За півроку ми надали більше 500 тисяч ліжко/днів для розміщення біженців та внутрішньо-переміщених осіб. Щодня в 34 профспілкових санаторіях, готелях і пансіонатах перебувають до 6 тисяч тимчасово переміщених осіб одночасно. 1 200 з них – безкоштовно отримують харчування, проживання, медичні послуги за кошт профспілок. Спочатку ми використовували лише власні резерви, а потім залучили міжнародних донорів, зокрема американський благодійний фонд. "Corus International". У наших санаторіях навіть зараз, під час війни створюються нові родини і народжуються діти!

Не дивно, що профспілковий майновий комплекс для декого просто кістка в горлі. І ця влада не перша. Тільки команда Януковича подала 224 судових позови, якими хотіла визнати профспілкове майно державним.

Починаючи з 2011 року, у нас забрали 70 майнових об’єктів. Це готелі, бази відпочинку. І що з ними зараз? За весь цей час – проданий лише один готель "Рассвет" у Дніпрі. За 20 відсотків ринкової вартості. Усі інші – руїна. Розікрали все – повиносили навіть стіни. А ще недавно в цих закладах працювали близько 4 500 осіб, і сплачувалися до ста двадцяти мільйонів гривень податків різних рівнів в рік. Зараз їх просто знищили.

Є ще одна причина, чому влада так чинить. Документи про націоналізацію майна профспілок витягли з архіву у відповідь на принципову позицію профспілок. Адже ми що активно протидіяли прийняттю законів про працю, які звужують права українців, залучали до боротьби міжнародні організації.

І наостанок додам – ніде в світі влада не дозволяє собі такого ставлення до профспілок, як в Україні. Перші особи країн Європи та США присутні на всіх заходах своїх профспілок. З ними радяться, їх думку враховують при розроблені найважливіших законопроектів.

Мабуть, так і повинна виглядати соціальна держава і справжня демократія в дії?