Чи є життя після декрету?

декрет – є прекрасна можливість для жінки зробити перерву, подумати, переосмислити, розставити правильно пріоритети або отримати шанс на все нове, в т.ч. наважитися на власний бізнес.

Повертаючись із декретної відпустки кожна жінка опиняється між двох вогнів. З однієї сторони, страшно стати поганою матір’ю, а з іншої – бути поза бортом в команді. Вийти із декрету можна із радістю, прикрістю чи страхом, але в будь-якому випадку – ситуація буде стресова.

Маючи амбіції, гарні кар’єрні можливості та двох донечок я прекрасно розумію відчуття жінок, які поєднують роботу із піклуванням про дітей та тих, хто має різко ввійти в робочий режим. Мені також добре знайоме відчуття провини за те, що доводиться відпрошуватись у керівника через хвороби малюків чи інші непередбачувані сімейні обставини.

Авжеж, різка зміна образу життя перетворюється в неймовірний психологічний тягар, який буквально збиває з колії перший час. І дякуючи адаптивним навичкам я навчилась швидко налаштовуватись на потрібну хвилю. А секретики мої такі.

План. 

Навіть не отримавши декретну відпустку, я вже планувала як буду із неї виходити. Я чітко для себе розуміла те, в якій компанії я хочу працювати та чим займатися після, скільки часу приділятиму сім’ї та як якісно ми будемо проводити час усі разом.

Існують численні дослідження того, що декрет – є прекрасна можливість для жінки зробити перерву, подумати, переосмислити, розставити правильно пріоритети або отримати шанс на все нове, в т.ч. наважитися на власний бізнес.

Всі мої знайомі матусі, для кого кар’єра та самореалізація була та є в топі життєвих мотиваторів, навіть під час декрету не розслаблятися: читали, навчались, отримували нові навики, займалися нетворкінгом. З роками темпи життя все більше прискорюються, розвиваються технології, змінюються професійні тренди, зростає об’єм задач, і якщо жінка випаде із цього швидкісного потягу – наздоганяти його доведеться дуже тяжко.

     Підтримання звязків. 

Нажаль, двоє маленьких дітей не завжди відпускали (читайте майже ніколи) навідатись в гості до колег чи запросити когось до себе додому. Та, завдяки внутрішньому чату, соціальним мережам та спілкуванню із колегами я завжди була на зв’язку та в курсі всіх змін у компанії. Хвала сучасним технологіям, які дають можливість всіх, хто «зачинений вдома» організовувати бесіди видалено.

3.     Гнучкий графік.

 Найкраще подолати стрес після декретної відпустки мені допоміг гнучкий графік, де я мала можливість відвести дитину зранку в садочок або відлучитися на годинку-дві за сімейними обставинами. Моя вам порада – обговоріть із керівництвом можливість бути флексібал, хоча би на місяць-два, допоки всі звикнуть до нового темпу життя.  А іноді (як в моєму випадку) кращим рішенням буде звільнення та зміна сфери діяльності. Це все ж краще, чим повертатися «новою» в трансформовану за три роки повноцінного декрету компанію.  

4.       Розподіляйте обов’язки.

 Зрозуміло, що всі ми могутні та незалежні. Але стаючи мамою, найголовніше – це навчитися просити та приймати допомогу. Забутьте про всі «я сама» і делегуйте кожному свою роль. Особливо залучайте чоловіка: і підгузка змінити, і погодувати, та й на прогулянку на пару годин спроваджуйте не вагаючись. Про те, що чоловік також може бути в декреті я мовчу взагалі. Крім того, в західних компаніях (напр. eBay та EY) активно підтримують таку відпустку для чоловіків. А згідно законодавства Швеції та Норвегії мінімум три місяці із 18 декретних повинен використати батько. Особисто мій, коли я залишила на нього 10ти місячну доньку, справився із вихованням навіть краще за мене: чоловіки не такі емоційні та більш терплячі.

Доречі, дуже зручним лайхаком для мене стала група в viber для найближчих: стало не потрібно кожному описувати причину затримки на роботі, шукаючи хто зможе забрати дитину із садочка або хто по дорозі зможе забігти в супермаркет.

5.       Повернення свого авторитету. Не рідко співробітники за період нашої відсутності звикають працювати без вас і після виходу сумніваються в вашій кваліфікації. Перше, що я би зробила – це щиро порадуватися за професійне зростання колег, а потім поспілкувалась би та визначила їх подальші плани. Якщо хтось займає вищу позицію та бажає бути більш самостійним – я відпускаю: ще краще, чим мірятися досвідом. Часто буває так, що жінці після виходу із декретної відпустки стає важко розвиватися на минулій позиції. В такому випадку варто поговорити із HR щодо наявних вакансій. Якщо ні – я би не займайла чуже місце та пішла би своїм шляхом. (На щастя, моя нова робота виявилася значно цікавішою та зміцнила мій фундамент перед новим декретом).

6.       Дитячий садок на роботі. 

Ні, мені так не повезло. Але ідея – просто мега. Наприклад Google має такий і це - великий плюс. Чого вартує зібрати однодумців та довести керівництву, що така ініціатива – це більш високий рівень концентрації працівників на своїх задачах, менше втоми та хвилювання, а також зростання лояльності та згуртованості.

Із власного досвіду знаю як це почати знову спілкуватися на ділові теми після тривалого часу перегляду мультфільмів. Та я в жодному разі не вважаю себе «списаним матеріалом». Навпаки, після декрету жінка стає більш професійною. Лише дитина зможе навчити тим компетенціям, які до цього не напрацювались на жодній роботі: креативному мисленню, адаптативності, мультизадачноті, управління часом, емоційному інтелекту, соціалізації та ін. Головне – скористатися цією перевагою із розумом.