«Фейкова» автокефалія РПЦ в Україні для збереження позицій впливу Москви.

Російська православна церква в Україні (так звана УПЦ) з кожним місяцем втрачає парафії, вірян, священників та митрополитів. Ще одним серйозним ударом має стати і перейменування цієї релігійної органі

Щоб хоч якось зупинити катастрофу для “русского міра” в Україні, РПЦвУ вже почала підготовку до отримання автокефалії від Москви. Хоча всім відомо, що ця автокефалія, не буде визнаватись серед всіх Православних Церков, адже право надавати автокефалію має лише Вселенський Патріархат. Питання першості вже давно обговорені, навіть у самій РПЦ її богословами, а також канонами, прийнятими ще у перших століттях з часу виникнення християнства. У РПЦвУ вирішили інтерпретувати ці канони під свій лад, щоб поставити під сумнів дії Вселенського патріарха, а заодно і протидіяти визнанню ПЦУ. 12 травня 2021 року стало відомо, що РПЦвУ із керівним центром у Москві, в Києві на соборі прийняла рішення про проведення «міжправославних заходів щодо богословсько-канонічного осмислення питань соборності та першості у Православній Церкві». 

Духовенство РПЦвУ наполягає на тому, що Вселенська Патріархія, нібито «порушила принцип соборності Церкви через одностороннє втручання в українські церковні справи». Щоправда, там, в РПЦвУ, не згадують найголовнішого в цьому питанні, а саме: кому належала Київська митрополія, тобто сучасна Україна в церковно-адміністративному плані. А не згадують це тому, бо ця правда їм не вигідна, адже розбиває вщент їхні тезиси про “одностороннє порушення”. Якщо повернутись до 1686 року, то Москва отримала від Вселенського патріарха право висвячувати Київських митрополитів, але при тому, ці Київські митрополити мали першого згадувати саме Константинопольського, а не московського патріарха. Ця домовленість була порушена Київськими митрополитами, а Москва поступово анексувала Київську митрополію. У 2018 році Вселенська патріархія розпочала розв’язувати цю проблему, шляхом анулювання вищезгаданої грамоти, та наданням автокефалії (незалежності) своїй Київській митрополії.

Як зазначив патріарх Варфоломій, «З українським питанням ми вчинили так само, як і в інших випадках надання автокефалії. Ми йшли усталеною церковній практиці багатовікової традиції Православ’я. Нагадаю, що Константинополь вже надав, ще до України автокефалію дев’яти іншим Помісним Церквам. Сьогодні, звичайно, деякі з корисливих цілей заперечують це, яке є само собою зрозумілим. Яке ж це безглуздя! Ті, хто ставлять під сумнів права і обов’язки Вселенського Патріархату, по суті ставлять під сумнів свої власні існування й ідентичність, і саму структуру Православ’я». Отже, у 2021 році, РПЦвУ хоче продовжити свої намагання перекрутити історію і канони церкви і повести на цей антиканонічний шлях інші Помісні православні Церкви для того, щоб протидіяти визнанню ПЦУ та осудити дії Вселенського Патріархату.

Іншим сценарієм дій РПЦвУ є намір домогтися від Кремля фейкової автокефалії. На користь цієї версії свідчить кишеньковий журналіст та агент ГРУ РФ Олександр Вознесенський, який написав у своєму Телеграм-каналі: «За всіма ознаками минулого Синоду, певні сили в УПЦ (РПЦвУ) взяли курс на оголошення автокефалії. Зараз це ще не все зрозуміли, але це вже об’єктивний факт». Слід зазначити, що не всі священники РПЦвУ згідні на автокефалію, хай навіть фейкову. Єдність з Москвою для деяких ієрархів Московського патріархату в Україні – один із основоположних каменів віри. Щоправда, якщо про це схвально пишуть у ГРУ РФ, то значить це “богоугодно” і РПЦ, і Путіну.

Такий неканонічний крок може звільнити РПЦвУ від претензій влади щодо унормування їхньої назви, зокрема вже кілька років не виконується закон, який зобов’язує релігійні організації вказувати в своїй назві приналежність до керівного центру, що знаходиться в країні-агресорі. А в РПЦвУ такий є. У випадку надання МП в Україні автокефалії від Москви ця релігійна організація вже не буде перереєстровуватись. Така фейкова автокефалія може дати їм деякий час прикриватися вивіскою “української” і на додаток ще й “незалежної” церкви.

На такі дії, (спротив Вселенському патріарху і отримання автокефалії від Москви) РПЦвУ підштовхує і ненайкраще їхнє теперішнє становище. Якщо про перехід до ПЦУ більше як 600 парафій вже всі знають, то тут треба згадати і про десятки програних судових рішень, і про переходи монахів до ПЦУ, і про візит патріарха Варфоломія (на запрошення президента України Володимира Зеленського) в Україну на 30-ту річницю Незалежності України.

Зазнають “гонінь” і союзники РПЦвУ, а це проросійський нардеп Віктор Медведчук і його інформаційні майданчики, що були заблоковані на Ютубі та телебаченні. 

Закриття проросійських інформаційних каналів змусило експертів із РПЦ визнати, що інформаційна підтримка російської церкви в Україні різко впала і у них залишився лише амвон храмів для пропаганди Московського патріархату в Україні.