Хто насправді взяв Ізмаїл

Рівно 230 років тому 22 грудня 1790 року (11 грудня за старим стилем) впала турецька фортеця Ізмаїл. А хто ж її взяв?

Якщо почитати російську пропаганду, то це зробили Суворов і Кутузов за рецептом "пуля-дура штик маладєц", і "аля-улю гані гусей".

А насправді саме українські козаки проломили турецьку оборону і першими вдерлися у фортецю Ізмаїл, про що московити у 18 столітті прекрасно знали, а зараз скромно умалчівают.

За сучасними московитськими оповіданнями, чверть російського війська становили запорожці (що правда), але вони, мовляв, були озброєні лише піками (що брехня). Хоча піки були зброєю штурмових загонів, де українські козаки становили ударну силу у всіх трьох колонах, які атакували Ізмаїл з боку Дунаю.

У першій колоні бригадира Арсеньєва козаків було 2000, у другій, центральній колоні під керівництвом отамана Чепіги — 1000, у третій на чолі з секунд-майором Марковим — 1000 козаків. У авангарді було ще 767 козаків. Разом із козаками-моряками (1500 чорноморців-десантників атакували на «чайках») діюче українське козацьке військо становило близько 7000 вояків.

Найголовніше, що основною бойовою частиною Лиманської флотилії були козаки.
Навпроти Ізмаїла на острові Сулин турки розмістили батарею, яка не дозволяла підійти до фортеці. Спочатку козацький флот під командуванням Головатого взяв штурмом Сулину і дав змогу розмістити там артилерію. Потім у двох битвах було потоплено турецький флот, знищено близько 300 турецьких кораблів. Без оцих козацьких здобутків Ізмаїл легко встояв би, бо російське командування вже збиралося знімати облогу.

У день штурму 100 козацьких суден атакували Ізмаїл з боку Дунаю і під градом ядер і картечі висадили козаків для штурму фортеці. Саме козаки першими увійшли у фортецю. В бою за Ізмаїл українські козаки взяли 26 османських знамен і десятки гармат. Таким чином, саме дії флотилії козацького «адмірала» А. Головатого відкрили шлях до Ізмаїлу з боку Дунаю, та вирішили питання взяття фортеці. Суворов особисто відзначав у рапорті Потьомкіну «полковника і кавалера Головатого, який відмінною хоробрістю, працею і постійним старанням не тільки війську своєму подавав приклад, але й сам діяв безстрашно».

За штурм Ізмаїла Антін Головатий отримав орден Святого Володимира, а всі козаки — срібні медалі «За отменную храбрость при взятии Измаила Декабря 11 дня 1790».

Який був масштаб участі українських козаків у завоюванні наших південних міст? Ще раніше радісний Потьомкін доповідав у Петербург: «з 200 менших гребних суден, в кожному по 60 запорожців…. Цими суднами керують запорожці, котрих тепер є двадцять тисяч».

Тобто Запорізької Січі майже 15 років як не було, а запорожці - були!  Так само українські козаки взяли вирішальну роль у взятті фортець Очаків, острова Березань, Бендери, Тульча, Ісакча, Акерман, а також Хаджибей (Одеса), де брали участь шість полків козаків-чорноморців (три полки кавалерії та три піхоти загальною кількістю 3000 вояків) під командуванням отамана З. Чепіги та загальним керівництвом де Рібаса, з одночасним штурмом морського десанту флотилії під командуванням Антона Головатого. Ще раніше, 1788 року, в Лиманській битві, що змінила хід війни, загинув кошовий Сидір Білий.

Яка ж була подяка українцям за всі ці перемоги? Козаки билися, сподіваючись на обіцянки віддати відвойовані землі їм. Зокрема, московити прямо обіцяли віддати козакам землі між Південним Бугом і Дністром і навіть Дунаєм.

Але після перемоги московити, як завжди, надурили і сказали: "Всєм спасіба, всє свабодни". Тобто, хто хоче мати таку-сяку свободу, ідіть... на Кубань, там ще, мовляв, є з ким воювати. 

На фото - картина "Штурм Хаджибея", а також портрети кошового Сидора Білого, іспанця Де Рібаса, який "наглядав" за козаками, та кошового Антона Головатого.