Права людини, безумовно, важлива складова у побудові дійсно демократичного суспільства. Однак чи вистачить нам одних лише прав, які, до того ж, часто порушуються? Чи не краще знайти баланс між правами та обов’язками. Адже досягнення значущих результатів, відстоюванням одних лише прав без виконання обов’язків - неможливе.
Тому, саме цього дня, хочу нагадати депутатам Верховної Ради, Уряду та Президенту, що ми повинні разом плідно працювати над виконанням ключових завдань, тим самим виконувати свої обов’язки у напрямку захисту прав людини.
Вибори закінчилися, саме час відкласти на другий план політичні уподобання та забути кольори партійних прапорів, щоб спільно працювати над вирішенням нагальних питань.
1. Привести українське законодавство у відповідність до високих стандартів ООН, ОБСЄ та Ради Європи.
2. Захистити права усіх національних спільнот та забезпечити широкі можливості для культурного розвитку і збереження самоідентичності.
3. Створити надійний фундамент для реінтеграції мешканців окупованого Донбасу та Криму.
На жаль, ми часто спостерігаємо байдужість з боку міністерств та відомст. Чому праця одних, нівелюється через нехтування своїми прямими обов’язками іншими?
Невже так ми хочемо будувати правову державу? Думаю, ні.
Як народний депутат, у силу своїх повноважень намагаюся діяти в інтересах громадян.
Великим успіхом вважаю той факт, що за минулий рік Верховна Рада ухвалила 6 законопроектів та 2 постанови, підготовані нашим Комітетом.
Серед них:
- Зміни до закону, які дозволяють тимчасово перемішеним особам оформляти документи за своїм теперішнім фактичним місцем проживання.
- Прийняття Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення безкоштовним харчуванням дітей внутрішньо переміщених осіб».
- Прийняття Закону, який дав можливість тисячам людей отримати офіційний статус апатрида та користуватись соціальними гарантіями, які він надає.
- Постанову про звернення до Уряду щодо налагодження залізничного сполучення Луганської області з іншими регіонами України, оскільки наразі вона фактично відрізана від держави.
Це стало можливим завдяки ефективній співпраці з громадським сектором, міжнародними партнерами та підтримці народних депутатів, зокрема, з групи «ЗА МАЙБУТНЄ».
Разом ми провели низку круглих столів та конференцій, що стосувались протидії насильству в зоні конфлікту, посилення ролі жінок у миротворчих процесах, гуманітарній підтримці людей на Сході України, компенсації за втрачене внаслідок війни житло та багато інших проблем.
Це не просто слова, це реальні дії з причинно-наслідковим зв’язком, це виконання своїх обов’язків, задля захисту прав.