Іще раз за детінізацію і євроінтеграцію замовте слово…

Потрібно нагадати нашим депутатам про наміри і зобов’язання вивести економіку з тіні

Місцеві вибори завершились – і політики, парламентарі та урядовці починають повертатись до серйозних тем. А повертатись є до чого: у розпалі бюджетний процес, у кризі – економічна політика, в процесі виконання – євроінтеграція та «маяки реформ»… Про все це знову треба серйозно говорити, аналізувати та приймати державні управлінські рішення іще на вчора.

І цими днями експерти Аптечної професійної асоціації України (АПАУ) намагались привернути увагу парламентаріїв-законодавців та урядовців до питання детінізації фармацевтичного бізнесу. Та не допустити звуження застосування  в Україні РРО (реєстратора розрахункових операцій – фіскальний касовий апарат), що відповідає цивілізованій світовій практиці.

Чому питання фіскалізації знову повернулись на парламентсько-урядовий порядок денний? Річ у тім, що декілька народних депутатів нам знову пропонують відновити практику, коли частині ФОПів дозволено не користуватись касовими апаратами та не видавати фіскальні чеки покупцям більшості товарів, у тому числі й лікарських засобів. Серед останніх таких законороєктів – №3853-1 і №3853-2. Ці два документи можуть знову в історії незалежної України створити прецедент, коли велика частина ринку заховається у тінь.

На додачу, нардепи-популісти пропонують ще й внести зміни до закону № 129-IX від 20.09.2019 та виключити всі положення щодо фіскалізації певних ризикових груп товарів, а також скасувати РРО при продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів і виробів медичного призначення. Вони чомусь забули, що такі рішення у попередній період лише сприяли заведенню української економіки, в тому числі ринку медпрепаратів, у тінь.

Ми не можемо в таких типових ситуаціях, які на різних етапах свого розвитку переживали більшість розвинених країн світу, «винаходити український велосипед». У всьому світі виведенню підприємництва з тіні допомагає саме фіскалізація. Тож цілком зрозумілою є позиція Данила Гетманцева щодо детінізації вітчизняної економіки.

Зрозумілим є і занепокоєння фахівців аптечної галузі, які завжди підтримували і зараз принципово підтримують фіскалізацію, прагнучи захистити споживачів від придбання підробних ліків. Як відзначає професор Володимир Руденко, директор Аптечної професійної асоціації України, попередні «тінізуючі» прогалини у вітчизняному законодавстві були врегульовані ще минулого року, з ухваленням законів про програмні РРО та прозорі правила підприємництва (№128-IX і №129-IX). І встановлені цими законами, зокрема, зобов'язання аптек використовувати РРО з 1 січня 2020 року, вельми позитивно, за оцінкою пана Руденка, позначилися на ринку лікарських засобів та суттєво скоротили обіг фальсифікатів.

Тому аптекарі наголошують до політиків: не варто, зробивши раніше «крок вперед» робити тепер «два кроки назад». Розширивши попередньо сферу застосування РРО в Україні, зараз просто злочинно було б повторно її звужувати прийняттям демагогічних законопроєктів №3853-1 та №3853-2. Натомість, як пропонують експерти АПАУ, потрібно далі вдосконалювати вже діючий, і головне – дієвий законодавчий механізм. Який, до того ж, дозволяє непогано наповнювати держбюджет.

Наприклад, у аптечній галузі запровадження повної фіскалізації для господарських суб'єктів, які займаються реалізацією лікарських засобів, створило рівні умови для підприємництва всіх – і дрібних аптек ФОПів, і великих аптечних мереж. Неабияк це спростило і роботу фахівцям фіскальних органів та ДСЛЗ за рахунок «білого» обліку та обігу медпрепаратів.

А до того деякі мережеві аптеки ділили свою мережу, реєструючись як ФОПи, та переоформлювали ліцензії, щоб ухилитися від сплати податків. А працівників таких аптек часто офіційно не працевлаштовували. І вже встановлено, що збут фальсифікованих та неякісних лікарських засобів, а ткож поширення «сірого» імпорту – все це реалізовувалося в основному ФОПами, які не мали системи обліку (фіскалізації операцій). Проте зі введенням в дію законів, які унормували систему розрахунків у сфері торгівлі та послуг, ситуація значно покращилася.

Тож, як переконані в Аптечній професійній асоціації України, не варто повертатись у таке минуле. Навпаки – потрібно підтримувати фіскалізацію й однакові для всіх правила сплати податків та заробітної плати. І найголовніше, як підкреслює Володимир Руденко, за дієвого РРО кінцеві споживачі медпрепаратів завжди можуть бути впевнені у тому, що вони купують дійсно автентичні та безпечні ліки, які обліковані у встановленому законодавством порядку.

До речі, Аптечна професійна асоціація України ще з 2016 року відстоювала необхідність використання РРО в сфері роздрібної торгівлі лікарськими засобами. І зараз всі учасники Асоціації не бачать жодних проблем з використанням РРО суб'єктами усіх форм власності, включаючи й фізичних осіб – підприємців.

А, за офіційною інформацією ДПС – і самі українські ФОПи не мають нічого проти прозорості у своїй роботі. Так, станом на 1 жовтня цього року, згідно з базами даних, в Україні зареєстровано 312,5 тис. РРО. І це на 17 тис., або на 5% більше, ніж на 1 жовтня минулого року. Тож, якщо стали на правильний шлях – варто прямувати по ньому й надалі.