Якщо буде Божа ласка, ми ще зустрінемося з отцем Назарієм

17 мая 2020, 15:37
Владелец страницы
Журналист
0
7

І помовчимо про найважливіше для кожного з нас – Олег Володарський

Псалом 111

Блажен муж, що боїться Господа i дуже любить заповiдi Його. Сильним на землi буде поколiння його, рiд праведних буде благословенний. Слава i багатство буде в домi його; праведнiсть його перебуватиме вiчно. У темрявi сяє свiтло праведниковi: вiн лагiдний, милосердний i справедливий. Добрий чоловiк має милосердя i в позику дає; на судi вiн твердо говорить слово своє. Вiн повiки не захитається. Пам’ять праведниковi буде вiчна, лихих наклепiв вiн не убоїться; серце його надiється на Господа. Упевнене серце його: вiн не злякається, коли побачить ворогiв своїх. Вiн роздає щедро, подає вбогим, праведнiсть його перебуватиме вiчно, сила його пiднесеться у славi. Побачить це нечестивий i розгнiвається, заскрегоче зубами i згине; бажання нечестивцiв не здiйсниться.

Протоієрей Назарій Гагалюк, капелан окремої десятої гірсько-штурмової бригади, настоятель храму святого апостола Петра і Павла (м. Чернівці)

Вогнем і димом пахнуть едельвейси…

Свій четвертий день народження святкує народжена війною, загартована в запеклих боях 10-та окрема гірсько-штурмова бригада «Едельвейс» ОК «Захід» Сухопутних військ ЗС України. Вже відразу після свого створення вона потрапила в епіцентр вогняної вирви війни. Гірським піхотинцям дісталась важка ратна робота на підступах до Мар’їнки і Красногорівкі в Донецькій області, Попасної, Золотого, Гірського, Новотошківського, Кримського, Трьохізбенки на Луганщині. За цей час бригада повернула під повний контроль української влади Новоолександрівку й Катеринівку. Формував бригаду Герой України полковник Василь Іванович Зубанич. Він фактично став названим батьком цього прославленого в запеклих боях з ворогом військового об’єднання.

На День Незалежності, 24 серпня 2016-го, за вагомі досягнення бригади у справі захисту держави й за низку успішно виконаних завдань у районі АТО Президент України Петро Порошенко вручив бойовий прапор частини її комбригу полковнику Василю Зубаничу. За два роки президент так само вручив бойові прапори 8-му, 108-му, 109-му окремим гірсько-штурмовим батальйонам, що входять до складу з’єднання. Відтак, ця бригада – єдина у ЗСУ, в якій всі окремі частини мають бойові прапори. Погодьтесь, таку честь ці бійці заслужили важкою ратною працею, щедро скропленою кров’ю і потом наших героїв.

 

Впродовж лише однієї квітневої доби цьогоріч на передову позицію, яку обороняли «Едельвейси», прилетіло понад півсотні великокаліберних снарядів. Широке поле буквально «переоране» вирвами від вибухів. За уламками можна вивчати артилерійське озброєння РФ. Міни калібру 82 та 120 міліметрів, снаряди 152-міліметрові, постріли від АГС, СПГ, РПГ…

– От, бачите, яка вирва, – розповідав тоді військовослужбовець Микола. – Це свіжий слід від снаряда, націленого на знищення бліндажа – так званий «протибліндажний». Якщо такий втрапить у сховище, шансів вижити не буде. Він пробиває хоч три, хоч п’ять накатів колод. І таких по нас за добу випустили не менше трьох десятків.

Проводити далі зйомку стало просто неможливо, адже після стрілецького обстрілу ворог розпочав чергову артилерійську «обробку» наших позицій.

– Ворог думає, що може нас залякати, вибити з позицій – сказав тоді оборонець України Анатолій. – Але дулю йому з маком, а не українську землю! Вона моя, моїх дітей, наших предків. І звідси нікуди не підемо, якими б страшними снарядами нас не обстрілювали.

Джерело : https://armyinform.com.ua/2019/10/vognem-i-dymom-pahnut-edelvejsy/

Після нашої «Сповіді» капелан Назарій Гагалюк поділився зі мною своїм болем з приводу того, що відбувається в селі Задубрівка. Йому вкрай ніяково було говорити про біль, котрого завдає цей зухвалий випадок порушення конституційних і моральних законів, як мешканцям Задубрівки, так і йому самому. Він не жалівся нам, а просто ділився наболілим, адже не можна залишатися байдужим, коли в своїй країні ми бачимо таку кричущу несправедливість.

 

Людина, котра на власні очі бачить, що війна робить з тілами та душами, була спантеличена тим, що відбувається в цей час тут, в тилу. Його душа відмовлялася приймати те, що таке може відбуватися не десь поблизу лінії розмежування, а глибоко в тилу, на любій його серцю Буковині.

 

Пліч-о-пліч з Нацією повстати проти несправедливості на Майдані, пліч-о-пліч з нашими вояками стати на шляху ворога. І, повернувшись додому, побачити тут таке… Не піддатися люті та відчаю, а продовжити вірувати в добро та любов – це вимагає величезних духовних сил. І я щиро захоплююся цим священиком. Він – неймовірний приклад сили, витримки та відданості для мене особисто і для всієї нашої Нації.

https://n-v.com.ua/spochatku-vse-bulo-po-bozhomu-gromada-vyrishyla-perejty-do-ptsu-i-tut-pochalosya/

https://youtu.be/hhlo-XlFiO0

Коли ми опублікували матеріал по Задубрівці, я зателефонував отцю Назарію. І лише тоді він зізнався, що задовго до нашої зустрічі бачив «Сповідь», котру ми знімали в Манявському монастирі. Потім він побачив нас на Тернопільщині, звідки і сам родом. І вже тоді подумав про те, добре було б, якби ми завітали на Буковину. А коли його запросили до храму на зйомки програми, він і подумати не міг, що на нього очікує зустріч саме з нашою знімальною групою.

 

Ми були разом. Не просто в одному кадрі. Ми з ним були разом у Сповіді. Звичайний священик і звичайний громадянин своєї країни. Капелан і пілігрим. Капелан, котрого з діда-прадіда навчали вільній, сильній, незалежній Україні. Котрий пішов боронити цю заповідану пращурами Незалежність спочатку на Майдан, а потім і на фронт. І пілігрим, котрий поїхав відшукувати українство на теренах нашої Неньки-Батьківщини і в своїй душі.

Навпроти мене сидів українець. Його предки передали йому віру в Бога і Україну. Віру, загартовану в пеклі червоних репресій. І вони можуть пишатися своїм нащадком. Він гідно несе честь свого УКРАЇНСЬКОГО роду, захищаючи душі українців від ворога в тилу і на фронті, наповнюючи їх вірою замість зневір’я, надією замість відчаю, любов’ю замість ненависті.

 

Війна і смерть завжди поруч. Та найвища шана для тих, чиї душі Господь призвав до себе, – відбудувати таке майбутнє, про яке мріяли наші Воїни, що поповнили Боже воїнство. Майбутнє, яким би вони пишалися. Саме тому ми говорили про любов до Бога, про ніжність до дітей, про довіру одне до одного… А ще багато про що мовчали в унісон.

 

Якщо буде Божа ласка, ми ще зустрінемося. І так само помовчимо про найважливіше для кожного з нас. Любов та віра дарують спокій душі. Молитва наповнює її благодаттю. Коли ти впускаєш в душу Господа, біль, зневіра та страждання втрачають владу над тобою, ти стаєш вищим за них. Якщо з нами Бог і Україна, то хто проти нас?!

Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». Герой програми – протоієрей Назарій Гагалюк, капелан окремої десятої гірсько-штурмової бригади, настоятель храму святого апостола Петра і Павла (м. Чернівці)

Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.