Ця письменниця створює світи, в яких оживають дивовижні герої

Запам’ятались слова Оксани Драчковської: «Герой має жити своїм життям, сам створюючи тобі і собі власну історію» – Олег Володарський

Молитва батьків за дітей

Отче Небесний! Ти поблагословив мене дітьми й поклав на мене обов’язок трудитися над їхнім вихованням. Знаю, Господи, що колись Ти побажаєш від мене звіту з цього важливого обов’язку. Свідомий (свідома) цього, звертаюся до Тебе й смиренно благаю: просвіти мій розум, щоб я своїх дітей якнайкраще провадив (провадила) згідно з Твоїми святими заповідями. Викорінюй з мого серця надмірну прив’язаність до них, яка є проявом самолюбства, щоб я не був (була) сліпий (сліпою) щодо їхніх помилок. Бережи мене, Господи, щоб я не був (не була) для них згіршенням. Дай мені так виховати моїх дітей, щоб вони дедалі більше Тебе пізнавали, любили й усе своє життя поводилися згідно з Твоєю святою волею. Пречиста Діво Маріє! Будь моїм дітям Матір’ю і заступницею. Святий Обручнику Йосипе! Опікуйся моїми дітьми. Небесні друзі моїх діточок, святі Ангели, і ви, святі Божі угодники, імена яких мої діти одержали на святому Хрещенні! Я молю вас: піклуйтеся про моїх дітей і моліть за них Всемогутнього Бога. Нехай ваше піклування й ваша молитва будуть моїм дітям охороною від усякого зла та джерелом щедрих благодатей на шляху до неба. Амінь.

Письменниця, журналістка, громадська активістка Оксана Драчковська

«Зайчик-нестрибайчик та його смілива мама» – це автобіографічна історія-казка для діток про себе та свого синочка Назарка, який, на жаль, із самого народження є дитиною з інвалідністю і не може ходити. Мама Оксана щодня веде боротьбу за краще майбутнє для Назарка і всіх особливих дітей. Казка розповідає діткам, що не всі люди однакові, як не варто здаватися, коли важко і як жити в цьому світі, який, здебільшого, призначений для звичайних людей.

– До написання книжки підштовхнув один випадок, – розповіла Оксана Драчковська. – Коли ми пішли з Назарчиком записуватися до школи. Зараз він, до слова, у 4 класі, у нього індивідуальні заняття. Коли ми прийшли тоді до школи, на перерві вийшли діти і буквально оточили Назарчика. Вони задавали масу запитань: «А чому він такий», «А чи він сидить?», «А чи це лікується, чи це не заразне?»… Я запитую: «Діти, ви ніколи не бачили такої дитини?». Вони відповіли: «Ні». Я довго думала, що робити, може, якусь методичку видати. А потім згадала, що я письменниця. Моя співавторка – родичка, теж Оксана Драчковська. Вона ілюструвала книжку, і ці ілюстрації просто чудові».

Джерело: https://molbuk.ua/chernovtsy_news/183276-oksana-drachkovska-prezentuvala-u-chernivcyakh-svoyu-inklyuzyvnu-kazku.html

Цього разу доля привела нас до маленького старовинного будиночку в затишному чернівецькому дворику, в якому мешкає журналістка, письменниця Оксана Драчковська разом зі своїм світлим та гостинним синочком Назаром. Хлопчик роздивлявся пропозиції туроператорів, мрійливо плануючи маршрути майбутніх подорожей разом зі своєю матусею.

Ми обрали місце для зйомок поруч із іконою Матері Божої. В цьому домі багато Бога. В Оксани надзвичайно живі та чуттєві очі. Очі матері та митця. Складнощі лише загартовують її, даруючи наснагу жити, творити та попри все любити. Любити життя, людей та творчість.

Ця письменниця створює світи, в яких оживають дивовижні герої. Герої, котрі народжуються на сторінках її книг і починають жити своїм життям, ведучи за собою стежкою пригод свого творця.

Освоюючи нові горизонти в літературі, відшукуючи відповіді на багато запитань, котрі постійно виникають я навіть не сподівався, що одного дня віднайду просту, але глибоку відповідь – якщо ти тягнеш свого персонажа на зустріч пригодам, а не він веде тебе, полиш його. Він мертвонароджений.

Ця неймовірна жінка, мати, берегиня стала для мене вчителем, яскравим прикладом світла, любові, сили та ніжності. Є люди, котрі навчають проповідують. А є ті, хто самим фактом свого існування змінюють цей світ на краще.

Оксана Драчковська – одна з таких людей. Для неї це природній стан – любити, творити, досягати кожної поставленої мети і ніколи не опускати рук. Вона навіть сама не усвідомлює, наскільки важливо для кожного з нас те, що такі люди є посеред нас. Люди, котрі випромінюють світло.

Маленький Назарик уважно спостерігав за нами, слухаючи матусю. А потім подарував нам трохи свого часу, вирішивши приєднатися до нашого діалогу. А після завершення зйомки гостинно пригостив нас, а в той час, як ми насолоджувалися кавою, із захопленням розповідав нам про обрані маршрути для майбутніх подорожей.

Наостанок Оксана подарувала нам книжку про маму та її неймовірну, але особливу дитину. Мені було складно прощатися з цієї щасливою сім’єю. В ній так багато любові і світла. Вони не такі, як більшість з нас. Ми постійно кудись біжимо, живемо у постійній буденній метушні, втрачаючи такий дорогоцінний час. А вони цінують кожну хвилину щастя бути поруч. Їх життя сповнене любов’ю, ніжністю та турботою. Проте такі неймовірні вміння освоюються ціною надскладних випробувань. Назарик забажав провести нас і махав рукою нам услід, запрошуючи приходити ще. Душу сповнювала неймовірна ніжність.

За вікнами автомобіля мелькали будинки, магазини, світлофори неймовірного міста Чернівці, а в мене в голові лунали слова Оксани Драчковської: «Герой має жити своїм життям, сам створюючи тобі і собі власну історію»

Моя неймовірна буковинська вчителько, відтепер щоразу сідаючи за чергову главу моєї книги, я буду згадувати твою науку, тепло і світло твого погляду. Я неймовірно щасливий тим, що такі люди як Оксана та Назар є у нашої Нації. Люди, котрі випромінюють тепло, світло та любов.

Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». Герой програми – письменниця, журналістка, громадська активістка Оксана Драчковська