Кадри всьо «порішають»?

Чи рубатиме Мінінфраструктури гілку, на якій сидить

Давно (ще в квітні 2018-го) призначення очільника Держгідрографії стало одним серед небагатьох моїх «здивувань». Бо на тлі ситуативного і вельми заангажованого кадрового процесу в Україні (у нас на посади призначають зазвичай не за фахом, а для рішень) призначення Олександра Щипцова дуже відрізнялось. Це дійсно офф-топ в Україні, коли на важливій посаді раптом з’являється «людина на своєму місці».

Як відомо, гідрографія – мати морської торгівлі, а остання завжди була рушієм світового прогресу. Саме тому для України, морської держави з понад 2000 кілометрів морського кордону, питання належної роботи власної гідрографічної служби – стратегічне.

За неповні два роки керівництва цією стратегічною установою Олександру Щипцову вдалося, фактично, відновити її належну роботу на рівні світових стандартів. І це сталося тому, що Держгідрографію очолила особа не з «дипломом коледжу», а фахівець із профільною освітою. А, на додачу до володіння спеціальністю, Щипцов має ще 2 освіти – юридичну та управлінську. Крім того, півтора десятки років стажу роботи в цій, повторюю, – стратегічній сфері.

На тлі економічних негараздів та структурного занепаду попередніх років,  Держгідрографія під керівництвом Щипцова у 2018-2019 активно займалася відновленням власної інфраструктури та партнерства з Національною Академією наук України. Установа  проводила капітальні ремонти кораблів, купувала катери, оцифрувала та перевела в онлайн свої клієнтські послуги, активно запроваджувала новітні технології при виготовленні та оперуванні буями, задіювала безпілотники для картографування. І більша частина коштів, які вона використала на це – власні, зароблені за ліцензійні послуги, а не витягнуті з кишень платників податків.

І вже у 2019-му міжнародний аудит підтвердив відповідність послуг Держгідрографії високим світовим стандартам якості. Так, у червні 2018 року Держгідрографія як одна із «конвенційних» установ з виконання частини функцій прибережної держави за вимогами глави V Конвенції з охорони життя людини на морі (СОЛАС) ІМО, була залучена до аудиту України Міжнародною морською організацією. Установа ретельно і дуже фахово підготувалась до цієї надважливої перевірки. Тож гідно представила Україну в межах поставлених перед нею завдань. Успішне проходження аудиту ІМО Держгідрографією ґрунтувалося на кількарічній підготовці, найнапруженіший етап якої тривав понад рік.

Не слід також забувати, що Держгідрографія – чи не єдина установа, яка на належному фаховому рівні відстоює суверенітет України над Кримом! Бо не секрет, що з 2014 року Російська Федерація, всупереч усім міжнародним принципам та нормам, також створює і реалізує електронні навігаційні карти (ЕНК) акваторій, прилеглих до АР Крим у Чорному й Азовському морях, та українського узбережжя Азовського моря. Ці дії Росії створили серйозну загрозу для навігації, адже подібне дублювання під час використання карт у судновому обладнанні (ЕКНІС) може призвести до непередбачуваної поведінки суден та їх зіткнення. Зараз відомо про 32 випадки такого дублювання. 

Завдяки діям Олександра Щипцова як керівника Держгідрографії вдалося досягти домовленості, щоб РЕНК PRIMAR не здійснював реалізації російських карт, які мають стовідсоткове покриття українських територіальних вод.

Наступним і вкрай важливим етапом протидії російській агресії стало оголошення Україною морського режимного району і встановлення заборони заходу суден в усі кримські порти. А також – заборони незаконної діяльності РФ у територіальних водах України навколо Кримського півострова. Цей режимний район не лише дасть Україні змогу протидіяти агресору, а і дозволить «як відповідальній правовій державі забезпечити виконання зобов’язань перед світовою спільнотою одразу в декількох напрямках», – пишуть в авторитетних державних документах. Так Україна зможе мінімізувати ризики для мореплавців у частині навігаційно-гідрографічного забезпечення, зняти з себе відповідальність за будь-які аварійні події у зазначених територіях та звести нанівець будь-які спроби росіян з картографування вказаного регіону. 

На жаль, усі ці серйозні та очевидні досягнення зараз не беруться до уваги «новими» людьми, які бачать у посаді керівника Держгідрографії лише джерело для збагачення власного гаманця.

Останнім часом Міністр інфраструктури України Криклій та держсекретар Міністерства інфраструктури України Галущак намагаються за будь-яку ціну звільнити Олександра  Шевцова і призначити на посаду «свою» людину. Чим такий «свояк», як гадаєте, пріоритетно займеться? Швидше за все, як здавна ведеться в нашій країні, просто викачуватиме ресурси із ключової установи, яка відповідає за безпеку на водних шляхах України.

Тож і не дивно (але тут я приємно здивована оперативністю реагування), що такі дії Галущака вже отримали оцінку правоохоронних органів. Проти нього порушено кримінальне провадження і цього тижня вже провели перші обшуки. Хочеться  сподіватись, що ці «червоні маячки» помітить Міністр інфраструктури. І  таки перестане рубати гілку, на якій сидить серед інших і сам.