Влітку 2019-го українські абітурієнти подали близько пів мільйона електронних заяв на вступ до ВНЗ. Отже, вже через кілька років ринок праці очікує поповнення новою хвилею молодих, амбітних та бажаючих побудувати успішну кар'єру в столиці та регіонах. Не зважаючи на те, що часу аби підготуватись до працевлаштування достатньо, молодь намагається заздалегідь подбати про своє майбутнє: влаштуватись на практику чи стажування, паралельно вивчати іноземну мову, відвідувати доступні державні або волонтерські лекції та майстер-класи. Постійне бажання навчатись, подорожувати та працювати за призванням – ось, що істотно відрізняє сучасне покоління.
Спробуємо розібратись в ситуації, яка сьогодні склалася на ринку праці: в яких сферах триває попит на молоді кадри, на яку заробітну плату вони можуть претендувати та чого бажають самі?
Наразі один з найбільших в Україні електронних майданчиків для пошуку роботи, пропонує близько 7500 вакансій в категорії “старт кар'єри”, куди запрошують студентів та інших “джуніорів”. Лідерами з попиту на молодих фахівців у підрубриці “студенти, початок кар’єри” стали логістична сфера – 14% (від усього об'єму нових та оновлених вакансій) та банківський сегмент – 13%. Третє місце (6%) вакансій займає телекомунікаційна сфера. “Продажі”, які завжди були основним роботодавцем, тепер займають лише 5% вакансій та посідають 4 місце, яке ділять з медициною, бухгалтерією та адмінперсоналом. Також, за статистикою проведеною The Point (онлайн-журнал сайту robota.ua) цієї осені збільшується об'єм вакансій в сфері автобізнесу: ріст попиту на авто в Україні провокує не тільки збільшення кількості вакансій для фахівців з продажу, але й додає роботи спеціалістам з ремонту та технічного обслуговування.
На жаль, в Україні продовжується тенденція на виїзд молодих спеціалістів для працевлаштування за кордоном. За даними опитування порталу hh.ua | grc – досвід роботи за кордоном є у кожного п'ятого респондента. Більш того, 77% опитаних не проти отримати такий досвід. Молодь погоджується знехтувати кар’єрними амбіціями заради більш привабливої заробітної плати. І це не дивно, адже за даними “Мінфіну” середня зарплата в Україні у вересні 2019 року склала лише 10687 грн. У нас і досі залишається великий “розрив” між очікуваною та запропонованою зарплатою. В столиці він склав 27%. Більш скромні в питанні різниці зарплат у вакансіях і резюме, Дніпро і Харків.
Не зважаючи на труднощі з рівнем заробітної плати, кількістю вакантних позицій та велику конкуренцію, українська молодь має власні побажання щодо працевлаштування. Наприклад, критерії стосовно сфер діяльності. Так, згідно з опитуваннями, випускники ВНЗ та студенти найбільше хочуть працювати в ІТ. Вони переконанні, що з часом зникне необхідність у працівниках, адже все буде автоматизовано. Також молодь надає перевагу аудиторським і консалтинговим компаніям, які на їхню думку, обов’язково повинні бути великими, а ще краще – міжнародними. Найменше приваблює молодих спеціалістів робота у банківській сфері, вони впевнені, що з математичними операціями набагато краще впорається комп’ютер.
Загалом, ситуація на ринку праці для молодих спеціалістів завжди була непростою, адже великі компанії віддають перевагу спеціалістам з досвідом. Та не варто забувати, що сучасна українська молодь прагне, аби робота задовільняла їхні амбіції у розвитку, заробітній платі, атмосферою у колективі тощо, тому докладає усіх зусиль і старанно отримує практичні навики ще під час навчання.