Для нашого покоління сім’я не означає те ж саме, що для наших батьків ще якихось 20 років тому. І не останню роль тут відіграють так звані цивільні шлюби. Шлюб без статусу. Як говорять консервативно налаштовані експерти – шлюб поза мораллю. Такі експерти оцінюють подібні стосунки негативно, говорять про руйнування інституту сім’ї. Як наслідок, на їхню думку, це призводить до різного роду соціальних проблем: від незадоволеності шлюбом й низької успішності дітей до зниження народжуваності, що загрожує депопуляцією і виродженням нації. Натомість, прогресивно налаштовані активісти вважають, що зміни у сфері сім’ї є свідченням суттєвих соціальних зрушень: інститут родини не зникає, а трансформується у форму, яка відповідає потребам сучасної людини.
Стабільна щаслива родина може функціонувати за умови, коли обидва учасники союзу розуміють свою роль у подружжі. Чи може держава вплинути на це? Не лише може, а й мусить, використовуючи для цього всі наявні інструменти, не нехтуючи соціальною роботою серед молоді.
На життя сім’ї також впливає економічний стан суспільства: у матеріально забезпечених сім’ях конфлікти частіше пов’язані з вихованням дітей та подружніми стосунками. Натомість у малозабезпечених конфлікти зумовлені різного роду фінансовими проблемами. Варто зазначити, що стиль спілкування у сім’ї залежить від рівня культури, а також від розуміння важливості сім’ї для конкретної людини.
На жаль, сьогодні більшість сімей знаходиться у стані психологічного дискомфорту через підвищену тривожність та занепокоєння про майбутнє. У зв’язку з особливостями соціальної політики протягом останніх років у нашому суспільстві склалась атмосфера яка руйнує в родині любов, особисту моральність, деформує сімейні стосунки й, зрештою негативно впливає на добробут сім’ї. За даними Міністерства юстиції, українські РАЦСи за 2018 рік зареєстрували майже 229 тисяч шлюбів – на 20 тисяч менше ніж у 2017 році. А розлучень у нас стало більше – 54 тисячі у 2018 році проти 33 тисяч у 2017 році. Однак, за словами наукового співробітника Інститут демографії та соціальних досліджень М. В. Птухі НАНУ Людмили Слюсар, статистика не враховує попередні так звані цивільні шлюби, кількість яких зростає.
Дійсно, найчастіше молоді пари живуть разом без легалізації стосунків та легко переходять з одного союзу до іншого. Різниця між цивільним та офіційним шлюбом полягає у тому, що в разі укладання офіційного шлюбу на захист сім’ї стає, як це не дивно звучить тепер, усе суспільство. Тож і подружжя, і їхні батьки, а згодом і діти почуватимуться безпечніше.
Серед українців віком 50-54 років в офіційному шлюбі знаходяться понад 80%, серед молоді до 30 років – лише 44%. Більшість пар відкладають весілля внаслідок великих фінансових витрат, а також відсутності власного житла.
Доля окремої української сім’ї невіддільна від долі суспільства, що означає моральне здоров’я й економічний добробут родини – запорука суспільної злагоди, подолання соціальної напруженості.
Сьогодні важливо усвідомлювати те, що найскладніші соціально-економічні проблеми, які накопичилися в країні, не можуть бути вирішені без опори на молоду сім’ю, без її активної участі у суспільних перетвореннях.