Нова міністерка освіти Ганна Новосад в одному зі своїх інтерв'ю розповіла, що відтепер серед основних критеріїв фінансування університету стане працевлаштування випускників. Очільниця вважає, що більший відсоток державного фінансування повинен припадати на виші, чиї освітні програми є сучасними та відповідають умовам ринку праці. Саме це дозволяє випускникам без зайвих проблем працевлаштуватись в кращі компанії та бути затребуваними серед роботодавців.
Ідея Новосад є слушною, адже в Україні найбільшу заробітну плату все ще отримують ті працівники, які мають вищу освіту. Лише у липні 2019 року спеціалісти з фінансової та страхової діяльності отримали в середньому 19 459 грн, трохи менше працівники галузі інформації та телекомунікації — 17 299 грн. Та варто також звернути увагу на те, що за прогнозами Державної служби зайнятості України найбільший відсоток відкритих вакансій у 2019 році становитимуть робітники з обслуговування, експлуатації та технологічного устаткування машин — 22%, а найпростіші професії та особи без професії становитимуть понад 16%.
За даними Державної служби статистики загалом ситуація з зайнятістю українського населення та рівнем заробітної плати щороку покращується. На це вказує скорочення кількості безробітних в період з 2010 по 2018 рік з 1,7 млн осіб до 1,6 млн осіб. Однак, рівень зайнятості населенням віком 15-70 років у першому кварталі 2019 року залишається критично низьким — лише 57,1%. Тобто, насправді, ситуація покращується лише в загальних статистиках.
Для боротьби з такою негативною тенденцією, український уряд повинен зосередити фінансування на українській молоді, яка зараз робить перші кроки до гідного працевлаштування. Ні для кого не секрет, що вища та професійна освіта в Україні потребує сучасних реформ. Бізнес, медицина та промисловість так швидко розвиваються, що навчальні програми, які були започатковані ще 5 років тому — застаріли. Розпочинати свою кар'єру більшість випускників змушені з додаткових курсів, або безоплатного стажування, що не дає їм змоги одразу заробляти гроші.
Тому, фінансувати потрібно не лише університети з високими показниками працевлаштування, а й заклади іншого рівня освіти. Основною витратою, на мою думку, повинна стати розробка та впровадження більш сучасних навчальних програм та створення лабораторій, на базі яких вони будуть вивчатись: як у стінах вищих навчальних так і у професійно-технічних закладах.
Статистика Держстату нам прозоро вказує на те, що молодь здатна отримувати гідну заробітну плату не покидаючи межі країни, отримавши освіту різного рівня. Головне — посприяти тому, аби навчальні програми були сучасними, а навички отримані в стінах освітнього закладу могли одразу застосовуватись на практиці.