Що тепер скаже своїм землякам «простий хлопець із Кривого Рогу»?
Якщо вірити нашому президенту, лейтмотивом забарвленої у «зелений колір надії», нової епохи для України – є наближеність до людей. «Я простий хлопець із Кривого Рогу», – постійно повторює Володимир Зеленський, і це вдало резонує із класичним постулатом республіканізму «обраний народом, із народу, для народу». Як надовго збережеться ця наближеність «гаранта» до «маленького українця»? І чи вдасться Зеленському втілити в життя власну сміливу мрію «ходити вулицями і чути від українців слова подяки» після завершення президентської каденції?
А може, такі «краш-тести наближеності» президенту Зеленському не почати вже зараз? Розробити план-графік прогулянок вулицями українських міст! Почути людей, поглянути у вічі… І почати можна із Кривого Рогу! Та й нагода цього тижня якраз є. Може спробувати особисто розповісти землякам про «металургію-у-смартфоні». Економісти кажуть, саме ця галузь першою опиниться «у смартфоні» – бо «у реалі» вже сьогодні має усі шанси просто зникнути з економічного життя нової, «зеленої» України.
Цікаво чи за це, обираючи президента, голосували земляки Зеленського? Вони, як відомо, пишаються своїми ГЗК та металургією – провідною експортною галуззю і сферою власного життєзабезпечення. Адже, якщо лише взяти лише один Центральний ГЗК, якому «свіжі» податкові «ініціативи» від нардепів Слуги народу, обіцяють зупинку і смерть, то за 2018 рік цей комбінат дав до скарбниці держави майже 2 мільярди гривень податків, виплатив людям біля 1 мільярда зарплат, із понад 700-мільйонного корпоративного фонду виплачує пенсії ветеранам підприємства…
А всі разом українські підприємства, які видобувають і збагачують руду, щороку дають Україні близько 20 мільярдів податків та зборів. Крім того, завдяки цим потужностям Україна зараз вдало й прибутково конкурує із Росією та сусідами на перспективному металургійному ринку Китаю – тримає свої впевнені 20%. Звідси – стабільна третина експортної валютної виручки у державі, яка непогано утримує Україну від скочування до дефолту і на світовий маргінес. Але ж дефолт і маргінес – це не така й біда? Якщо вірити «старшому партнеру» президента Зеленського Ігорю Коломойському? Згадаймо його одне з перших по поверненні до України інтерв’ю… А гірничо-збагачувальні та металургійні підприємства, виявляється, смертельно шкодять зеленому довкіллю – це вже слова Ігоря Валерійовича з іншого інтерв’ю. Тому, за задумом нового «головного олігарха України», фіскальну смерть краще заподіяти самим металлургам і видобувникам.
Цікаво, а наш президент-«хлопець з Кривого Рогу» дійсно настільки «простий», що не розуміє, чим обернеться для української металургії і видобування ідея Коломойського-Гетманцева підняти ставки оподаткування для ГЗК до 300-400%? Також цікаво, чи «громадянин світу» Коломойський десь в розвинених країнах зустрічав такі драконівські податки для стратегічних та соціально значущих підприємств?
До речі, перші результати «екологічно-грошової політики» нової зеленої команди Кривий Ріг вже відчув на собі. Адже після абсурдних звинувачень в «екоциді», висунутих СБУ-імені-Баканова на адресу «АрселорМіттал Кривий Ріг» та виставлених підприємству 9 млрд податкових претензій – ще до появи законопроекту Гетманцева про зміни до Податкового кодексу – «Арселор» заявив, що виведе з України і спрямує на розвиток інших активів компанії по всьому світу свій річний прибуток, отриманий в Україні. Це якраз 9,509 млрд гривень! Спасибі Баканову, Зеленському та їхньому «ідейному натхненнику» – Коломойському! Бо знаємо, що до податкового «наїзду» АМКР на «Арселор», завод планував інвестувати ці кошти в розвиток Кривого Рогу, зокрема й поліпшення екологічної ситуації у регіоні. Тож поки провідні країни світу заохочують соціальну відповідальність бізнесу, «слуги народу» виштовхують прибуток й потенційні інвестиції із України!
Цікаво, як такі «реформи» корелюються з бекграундом їх автора – Даниїла Гетманцева? Адже він усім виданням роздає чудові інтерв’ю про інновації та управлінські ноу-хау… Проте боюсь, що цей окремо взятий «депутат – слуга народу», в ключоких та грошових питаннях, де не йдеться про «смартфони й самокати», служить, все ж, не українському народу, а «громадянину трьох пашпортів» – вельмишановному Ігорю Валерійовичу. Після цієї патрон-клієнтелістської та наскрізь корупційної історії з «металургією-в-смартфоні», питань до Даниїла особливо вже й нема…
Та залишаються питання до Зеленського: Ви, пане Президенте, все ж – «народу»? Чи, як і Ваш «солдат» Гетманцев – теж «слуга»?
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.