Мова моя – ворог мій

    Практичні кроки керівництва України з реалізації закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», що був прийнятий Верховною Радою 25 квітня 2019 року, ускладнюють і без того напружений соціальний стан в країні. Зрозуміло, що мета цього закону є розвиток української мови як самобутньої, укріплення національної свідомості, збереження культури, традицій та звичаїв, а також історичної пам’яті. Проте на території країни проживають національні меншини, у тому числі етнічні угорці (більше за  150 тисяч чоловік), що населяють переважно Закарпаття. Вони становлять близько 12 відсотків населення регіону (Берегівський, Виноградівський, Ужгородський, Мукачевський райони), з яких більш ніж 95 відсотків вважають рідною мовою угорську, а 1,6 відсотків – російську. Це означає, що дія цього закону порушує гарантоване Конституцією право громадян говорити та навчатися на рідній для них мові, дискримінуючи їх за мовною ознакою. Виходить, що на практиці закон забороняє використовувати мови національних меншин у всіх сферах життя громадян. В таких умовах серед угорців виникає збільшення соціальної напруги, що викликане рішенням Конституційного суду позбавити угорську мову статусу офіційної.
    На думку народних депутатів фракції «Опозиційного блоку» означений закон суперечить Конституції України. У зв’язку з цим 21 червня цього року голова блоку Вадим Новінський від імені 51 народного депутата країни передав до Конституційного суду країни подання про те, що основний документ країни і міжнародні домовленості мусять гарантувати вільний розвиток, використання та захист мов усіх націй, що проживають на території України. Коментуючи неконституційне представлення, він наголосив, що «мовний законопроект був прийнятий з грубими порушеннями». Разом із тим народний депутат України Олександр Долженков сказав про дискримінацію закону за мовним принципом 40 відсотків населення країни – російськомовних українців, назвавши їх національною меншиною. Окрім української мови закон передбачає функціонування кримськотатарської, англійської та інших офіційних мов ЄС, що не настільки розповсюджені в Україні.  
    Через порушення прав етнічних угорців в Україні міністерство зовнішніх справ Угорщини звернулося зі скаргами до ОБСЕ, ООН та ЄС з питання відмови забезпечення участі їхніх представників у розробці цього закону та суттєвого скорочення можливостей навчання рідною мовою. Через це угорські представники докладають зусиль з блокування процесу подальшого зближення України та ЄС в межах програми «Східне партнерство», стверджуючи, що українці «тепер можуть забути про європейську інтеграцію».
     Слід нагадати, що Україна на законодавчому рівні закрепила у Конституції стратегічний курс на здобуття повноправного членства в ЄС. Однак, прийняття мовного закону віддаляє європейську мрію українців. Подальша розробка і реалізація подібних законодавчих актів та поправок призведе до того, що європейські організації розглядатимуть Україну як ту, що не спроможна забезпечити дотримування прав людини. Цивілізована Європа відмовиться від своїх намірів зі зближення з нашою країною, а українська мова стане злішим ворогом інтеграції України до ЄС.