Як справи ГПУ зливалися в трубу… Через Трубу.

Трохи про минуле і попередню діяльність новопризначеного Директора Державного бюро розслідувань Романа Михайловича Труби

Останнім часом українське суспільство перебуває в стані певного шоку через негативний інформаційний бум навколо особи директора НАБУ Артема Ситника та ряд викривальних статей, пов’язаних з його можливими порушеннями закону при призначенні його на посаду. Для багатьох стало очевидним, що призначенню керівників новостворюваних антикорупційних та правоохоронних органів слід приділяти набагато більше уваги, ніж це робить державний апарат, який їх призначає, а також громадські активісти, які основну свою увагу зосередили на контролі за діяльністю представників «старої» правоохоронної школи.

В зв’язку з цим ми вирішили поцікавитися минулим і попередньою діяльністю новопризначеного Директора Державного бюро розслідувань Романа Михайловича Труби. І, як виявилося, недарма. Бо в ході нашого розслідування нам вдалося отримати надзвичайно цікаві дані щодо протиправної діяльності групи прокурорів Генеральної прокуратури України, адвокатів, суддів та інших осіб. Учасники вказаної групи спеціалізувалися на вимаганні та одержанні неправомірної вигоди від фігурантів кримінальних проваджень за вирішення питання щодо звільнення останніх від кримінального переслідування.

До складу групи входили: 1) Баганець Олексій Васильович - заступник Генерального прокурора України (згідно наказу в.о. Генерального прокурора України Гузира В.П. про розподіл функціональних обов’язків між заступниками Генерального прокурора від 10.03.2015, здійснював керівництво Головним слідчим управлінням ГПУ. Вказаний перерозподіл обов’язків заступників Генерального прокурора було здійснено за відсутності Генерального прокурора України Шокіна В.М.). Баганець О.В. підписував процесуальні документи, необхідні для закриття кримінальних проваджень, перекваліфікації обвинувачення на менш тяжкі. Крім того, в разі відмови слідчих виконувати протиправні вказівки щодо закриття проваджень, перекваліфікації, зміни запобіжного заходу, Баганець О.В. приймав рішення про їх заміну; 2) Щербина Ігор В’ячеславович - начальник Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України, довірена особа Баганця О.В., призначений на посаду за особистої протекції останнього. Кум Народного депутата України від партії «Народний фронт» Пашинського С.В. Зазначений співробітник прокуратури безпосередньо здійснював керівництво діяльністю слідчих ГПУ. Особисто, або через свого заступника, здійснював вимагання та одержував неправомірну вигоду від представників підозрюваних у вчиненні кримінальних правопорушень, ініціював реєстрацію замовних кримінальних проваджень, з метою подальшого отримання неправомірної вигоди за їх закриття. Через свого заступника надавав слідчим протиправні вказівки, в тому числі від імені Баганця О.В.; 3) Труба Роман Михайлович – заступник начальника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України - начальник слідчого управління Генеральної прокуратури України. Довірена  особа та кум Щербини І.В. За вказівками та в інтересах останнього здійснював вимагання та одержував неправомірну вигоду від представників підозрюваних у вчиненні кримінальних правопорушень, ініціював реєстрацію замовних кримінальних проваджень, з метою подальшого отримання неправомірної вигоди за їх закриття, надавав слідчим протиправні вказівки. На прохання Щербини І.В., за грошову винагороду, готував документи, необхідні для ухилення екс-міністра фінансів (2012-2014рр.) Колобова Ю.В. від кримінальної відповідальності. Через співробітника Генеральної прокуратури України Ясеницького Ю.І. надавав Романяку М.М. витяги з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань для їх подальшого використання при формуванні лінії захисту адвокатами Колобова Ю.В. В 2017 році, за протекцією Народного депутата України від партії «Народний фронт» Пашинського С.В., призначений на посаду Директора Державного бюро розслідувань;  4) Романяк Михайло Михайлович – при особистих зустрічах представлявся помічником заступника Голови Адміністрації Президента України, а окремим особам повідомляв, що відряджений до АП із Служби зовнішньої розвідки та має військове звання генерал-майора. Вказана особа виступала посередником між Баганцем О.В., Щербиною І.В., Трубою Р.М. та представниками підозрюваних, безпосередньо здійснювала вимагання та одержувала неправомірну вигоду. Романяк М.М. підтримував стосунки із начальником Головного слідчого управління Служби безпеки України Вовком В.В., заступником начальника Управління державної охорони України Дахновським В.А., Головою Державної міграційної служби Радутним С.І. та іншими особами з числа народних депутатів, державних службовців, співробітників правоохоронних органів, представниками бізнесу. Крім цього, з метою підняття власного рейтингу серед оточення, Романяк М.М. в розмовах вказував на те, що перебуває у дружніх стосунках з Генеральним прокурором України Шокіним В.М., що насправді не відповідало дійсності; 5) Квасневська Наталія Дмитрівна – суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ, близький зв'язок Романяка М.М. Спільно з останнім виступала в якості посередника при вимаганні неправомірної вигоди від представників колишнього Міністра фінансів Колобова Ю.В. за вирішення питання про його ухилення від кримінальної відповідальності та екстрадиції до України. Донька Квасневської Н.Д. Дарина, на прохання матері, особисто вилітала до Іспанії з метою надання юридичної допомоги екс-міністру фінансів Колобову Ю.В.; 6) Рафальська Інна Владиславівна – Голова ради адвокатів м. Києва, близький зв'язок Квасневської Н.Д. Представляла інтереси Колобова Ю.В., виступала в якості посередника при передачі коштів Трубі Р.М., Щербині І.В. та Баганцю О.В. за сприяння у вирішенні питання про ухилення Колобова Ю.В. від кримінальної відповідальності та екстрадиції на територію України; 7) Бодров Єгор Євгенович – начальник відділу УБОП Управління МВС України у Київський області, близький зв'язок Романяка М.М. За дорученням останнього здійснював вимагання неправомірної вигоди.

Так от, в ході розслідування, нам стало відомо, що в рамках кримінального провадження № 42014000000001613 Бодрова Є.Є. було затримано співробітниками Служби безпеки України України в одному з готелів Київської області. Під час особистого обшуку, у Бодрова Є.Є. було вилучено жорсткий диск, на якому зберігалась інформація, знята з великої кількості зламаних електронних поштових скриньок, в тому числі вищих посадових осіб України режиму Януковича та одного з керівників терористичної організації ДНР Пушиліна Д.В. Також було виявлено програмне забезпечення для несанкціонованого доступу до електронних скриньок.

Крім того, в ході проведення негласних слідчих дій було встановлено, що перед затриманням, Бодров Є.Є. з власної електронної скриньки надіслав на електронну адресу Пушиліна Д.В. листа з пропозицією продати наявні у нього компрометуючі матеріали стосовно керівництва держави та правоохоронних органів України. Бодров Є.Є. утримувався під вартою за обвинуваченням у вчиненні розбійного нападу, сприянні діяльності терористичної організації та вимаганні.

            Після призначення Щербини І.В. на посаду начальника Головного слідчого управління ГПУ, а Труби Р.М. на посаду його заступника та, відповідно, поновлення Баганцем О.В. повного контролю за слідством Генеральної прокуратури України, вказані особи, на прохання Романяка М.М. надали слідчому вказівки щодо вжиття заходів про звільнення Бодрова Є.Є. з під варти та подальшого закриття кримінального провадження стосовно нього. Після відмови слідчого від виконання зазначених протиправних вказівок, Щербина І.В. та Труба Р.М. доручили розслідування іншому слідчому.

            Після заміни слідчого, вказані особи підготували рапорт на ім’я Генерального прокурора України про недоцільність утримання Бодрова Є.Є. під вартою та необхідність закриття кримінального провадження стосовно нього. Крім того, Труба Р.М. за вказівкою Щербини І.В. організував доставку Бодрова Є.Є. до приміщення Головного слідчого управління ГПУ, при цьому жодних слідчих дій з ним не проводилось. Під час перебування у вказаному приміщенні, Бодров Є.Є. понад годину неофіційно спілкувався з Баганецем О.В., після чого йому протиправно було надано можливість поспілкуватись з Романяком М.М. Таким чином, в діях Баганця О.В., Щербини І.В. та Труби Р.М. вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України «зловживання владою або службовим становищем».

Крім того, отримано данні про намагання учасників зазначеної групи посприяти колишньому Міністру фінансів України Колобову Ю.В. в ухиленні від кримінальної відповідальності та екстрадиції в Україну. Головним слідчим управлінням ГПУ розслідувалося кримінальне провадження щодо факту розтрати коштів державного бюджету в розмірі 220 млн. грн., в ході створення ПАТ «Укртелеком» телекомунікаційної мережі спеціального призначення (урядового зв'язку). В рамках даного провадження повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, Януковичу В.Ф., Азарову М.Я., Колобову Ю.В. та іншим колишнім високопосадовцям. Слід зазначити, що саме за матеріалами вказаного провадження вищевказаних осіб оголошено у міжнародний розшук Інтерполом. Запити в інших кримінальних провадженнях Інтерполом були відхилені через наявність в них, на думку представників міжнародної інституції, політичних мотивів.

За отриманими даними, адвокат Рафальська І.В., за посередництва судді Квасневської Н.Д., звернулась до Романяка М.М. з проханням щодо сприяння в ухиленні від кримінальної відповідальності та можливої екстрадиції на територію України Колобова Ю.В. Після обговорення вказаного питання з Трубою Р.М., Щербиною І.В. та погодження його з Баганцем О.В., Романяк М.М. повідомив Рафальську І.В. про необхідність сплатити 2 млн. доларів США керівництву Генеральної прокуратури та 600 тис. доларів США за посередницькі послуги йому і Квасневській Н.Д.

В подальшому, Труба Р.М. за вказівкою Щербини І.В. почав вживати заходи щодо виділення матеріалів стосовно Колобова Ю.В. в окреме кримінальне провадження, з метою подальшої перекваліфікації дій екс-міністра на менш тяжкий  злочин, що надало б можливість останньому ухилитись від екстрадиції. З метою вирішення зазначеного питання, Щербина І.В. доручив Трубі Р.М. надавати Романяку М.М. витяги з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань та допомагати у підготовці документів для використання у судових інстанціях Іспанії при вирішенні питання щодо екстрадиції Колобова Ю.В. Вказівку начальника Труба Р.М. виконав, доручивши безпосереднє виконання співробітнику ГПУ Ясеницькому Ю.І. Власне, під час розмови з Ясеницьким Ю.І., Романяк М.М. повідомив, що працює на посаді помічника заступника Голови Адміністрації Президента України та діє за його дорученням. В свою чергу, Романяк М.М. передав отримані від Ясеницького Ю.І. матеріали адвокату Колобова Ю.В. – Рафальській І.В.

В разі прийняття судом Іспанії рішення про екстрадицію Колобова Ю.В. та передачі його правоохоронним органам України, Баганець О.В. і Щербина І.В. планували перекваліфікувати його дії з співучасті у привласненні бюджетних коштів в особливо великих розмірах на службову недбалість. Після чого, укласти з ним угоду про співпрацю зі слідством та надати можливість вільного виїзду за межі України. За наявними даними, частина раніше зазначених коштів вже була передана Рафальською І.В. Романяку М.М., який передав їх Трубі Р.М., Щербині І.В. та Баганцю О.В.

Без сумніву, вказані дії Баганця О.В., Щербини І.В. та Труби Р.М. могли призвести до значних ускладнень у розслідуванні кримінального провадження стосовно Януковича В.Ф, Азарова М.Я. та їх можливого виправдання у судових інстанціях. Таким чином, в діях Баганця О.В., Щербини І.В. та Труби Р.М. вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 «зловживання владою або службовим становищем» та ч. 4 ст. 368 «прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди» КК України.  

Крім цього з достовірних джерел стало відомо про те, що Головним слідчим управлінням ГПУ розслідується кримінальне провадження №42015000000000004, в рамках якого було оголошено підозри колишньому комерційному директору ПАТ «Центренерго» Жебському О.В. та його заступнику Лозицькому О.В. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України. У ході слідства було встановлено, що службові особи та фактичні власники ТОВ «Спеценергомонтаж», за попередньою змовою з Жебським О.В., Лозицьким О.В. та  Івченком А.М., безпосередньо причетні до розкрадання коштів ПАТ «Центренерго», їх переведення в готівку та привласнення. В ході проведення обшуків, 24.02.2015 року в службових приміщеннях ТзОВ «Спеценергомонтаж» вилучено фінансово-бухгалтерську документацію, печатки, тощо, які підтверджують факти протиправної діяльності службових осіб підприємства та ПАТ «Центренерго».

За вказівкою Баганця О.В. та Щербини І.В., Труба Р.М. віддав слідчим ГПУ розпорядження щодо вжиття заходів з метою виведення службових осіб ТзОВ «Спеценергомонтаж» з числа фігурантів кримінального провадження та повернення вилучених при обшуках речових доказів.

Таким чином бачимо, що в діях Баганця О.В., Щербини І.В. та Труби Р.М. знову вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України - «Зловживання владою або службовим становищем».

Також нам стало відомо про те, що Щербина І.В. звернувся до Романяка М.М. з проханням вирішити питання про нагородження його, Труби Р.М. та Баганця О.В. вогнепальною зброєю. В свою чергу, Романяк М.М. попросив вирішити дане питання заступника начальника УДО України Дахновського В.А. 06.03.2015 року Дахновський В.А. особисто вручив Баганцю О.В. пістолет «Беретта» в його службовому кабінеті у приміщенні Головного слідчого управління ГПУ. В ході подальших розмов, Романяк М.М. пообіцяв Щербині І.В. «подарувати» нагородний пістолет до дня народження останнього 01.04.2015 року, а згодом і Трубі Р.М. Однак, через звільнення останніх з органів прокуратури, таке «нагородження» так і не відбулося. Правда, як нам стало відомо, 19.01.2018 року Труба Р.М. таки отримав нагородну зброю – пістолет «Глок 19» від Міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова. Цікаво було б дізнатися за чиїм поданням і за які заслуги? Чи часом не кум кума Щербини І.В. Пашинський С.В. клопотав перед однопартійцем про нагородження новопризначеного Директора ДБР Труби Р.М. за високі досягнення в роботі відомства, яке ще й не розпочало працювати…


Дуже показовим в усій цій історії є той факт, що коли Генеральний прокурор України Шокін В.М. довідався про таку «діяльність» своїх підлеглих, то того ж дня усіх трьох було звільнено з займаних посад і з органів прокуратури загалом. Але, на жаль, описаним діям фігурантів не була надана належна правова кваліфікація, а їх самих не було притягнуто до кримінальної відповідальності. Сподіваємося, що ця публікація таки стане підставою для відкриття кримінальних проваджень. Адже саме таке небажання Генерального прокурора України, зрештою як і інших керівників державних відомств та установ, «виносити сміття з хати» та наражати на публічний осуд підпорядковані їм структури, призводить до того, що згодом непокарані злочинці займають високі посади вже в новостворених правоохоронних органах, прикриваючись при цьому нібито бездоганним прокурорським минулим. Правда, яке воно бездоганне, українське суспільство вже побачило на прикладі Директора НАБУ Артема Ситника і результатах роботи підпорядкованого йому відомства. Сумно навіть думати, що така ж доля може чекати на Державне бюро розслідувань, а надії українського суспільства будуть вкотре розбиті об «кришталево чисте» прокурорське минуле нового очільника новоствореного правоохоронного органу.