Небезпека на полицях магазину

«Ми є те, що ми їмо», - говорив Гіппократ. А їмо ми сьогодні часто таке, що навіть у руках тримати страшно. При тому, інколи не знаємо цього, а навпаки: думаємо, що вживаємо найкраще.

Здебільшого, обираючи продукти на полицях магазину, ми хочемо придбати корисне, краще, а значить – дорожче. Однак, не завжди, купуючи дорожче, ми можемо бути впевненими у якості. Навіть якщо на етикетці обнадійливо написано «100 % натуральне» або «екологічна продукція» чи «натуральний продукт» - це ще не означає, що Вам дійсно пощастило придбати винятково натуральне.

Сьогодні український ринок заполонили фальсифікати – підробки. Питання про розповсюдження фальсифікатів є досить складним. Для початку, необхідно відокремлювати фальсифікати від низькоякісної продукції. На кожен товар є свій покупець, якщо людина свідомо купує продукцію низької якості з різних причин – це її вибір, однак, такі продукти не можна назвати фальсифікатом, адже їх виробники не обманюють споживачів. Існують ще такі ситуації, коли під час транспортування чи зберігання продукт псується, однак, це теж не фальсифікат. Фальсифікат – це підроблений продукт, тобто продукт низької якості, який пропонується як високоякісний, це обман споживача.

В Україні на першому місці у, так званому, «рейтингу» фальсифікатів стоїть молочна продукція, на другому «призовому» - алкоголь: то «французька горілка», то інші «елітні» алкогольні напої. 

Нещодавно Асоціація виробників молока повідомила, що обсяг фальсифікованої молочної продукції на українському ринку сягає 30%. Зрозуміло, така молочка приваблює покупців своєю низькою ціною. Варто зауважити, здебільшого, фальсифікована продукція продається у офіційно незареєстрованих торгових точках, у супермаркетах, наприклад, її можна помітити вкрай рідко.

Як же боротися з фальсифікатом? По-перше, на мою думку, найдієвіше: увімкнути свідомість. Думати, що і де ми купуємо, чи варто так ризикувати здоров’ям або навіть життям. Попит народжує пропозицію. Якби українці масово відмовилися вживати фальсифікат, чи говорили б ми взагалі про це зараз?

Ну і, по-друге, вести війну з фальсифікатом можна відповідно до чинного законодавства. Наприклад, у Законі України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» чітко визначені правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров’я та благополуччя тварин. Так, наприклад, у ст. 11 вказано, як інспектори мають право діяти у разі виявлення фальсифікату чи неякісної продукції. Зокрема, у ч. 4. ст. 11 вказано: «Головні державні інспектори та головні державні ветеринарні інспектори (у тому числі Головний державний інспектор України та Головний державний ветеринарний інспектор України) мають права, передбачені частинами першою і третьою цієї статті, а також у порядку, визначеному законом, право:

1) приймати рішення про виправлення маркування харчових продуктів, інших об’єктів санітарних заходів та кормів;

2) приймати рішення про знищення, відкликання та/або вилучення з обігу харчових продуктів та/або кормів, що не відповідають законодавству про харчові продукти та корми і становлять загрозу для життя та/або здоров’я людини та/або тварини;

3) приймати рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів, якщо вони становлять загрозу для життя та/або здоров’я людини та/або тварини;

4) з підстав, визначених законом, видавати, переоформляти, тимчасово припиняти, анулювати та поновлювати дію експлуатаційних дозволів;

5) залучати до здійснення заходів державного контролю представників правоохоронних органів відповідно до їх повноважень, визначених законом».

У частині 1 статті 32, у якій ідеться про вимоги до харчових продуктів, Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» зазначено: «Харчові продукти, які знаходяться в обігу на території України, повинні відповідати вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. У випадку надходження доказів щодо шкідливості харчового продукту, незважаючи на його відповідність законодавству про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, виробництво та обіг такого харчового продукту має бути зупинено та заборонено». Тобто, законодавством передбачено захист споживачів.

Яка ж передбачена відповідальність за те, що нам пропонується вживати неякісні продукти? Закон України «Про захист прав споживачів» не регулює відносини між споживачами товарів та їх виробниками і продавцями, якщо мова йде про харчові продукти.

У частині 1 статті 66 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» вказано: «Відшкодування операторами ринку заподіяної шкоди (завданих збитків) здійснюється в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції", іншими законодавчими актами».

Глава 81 Цивільного Кодексу України «Створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи» та Глава 82 «Відшкодування шкоди» регулюють права споживача, якщо для нього настали певні негативні наслідки після покупки неякісної продукції.

Якщо все ж мова йде про виготовлення фальсифікату, тобто, про підробку документів, сертифікатів, то такі дії уже регулюються Кримінальним Кодексом України. Питання фальсифікату стосується навіть Права інтелектуальної власності: якщо для реалізації підробки використовують розкручену марку чи бренд.

Зрозуміло, що, як вірно підмітив Сократ, ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо для того, щоб жити. Але, все ж, щоб жити довше, варто їсти нормальну якісну їжу.