Артем Ситник, реклама НАБУ, «Чесне Слово» і Володимир Омельчук…

Хто запрошує Артема Ситника на Комітет з питань корупції Комітеті Верховної Ради України?

01 жовтня 2018 року в київській підземці з’явилася реклама директора Національного антикорупційного бюро України Артема Ситника з анонсом засідання комітету з питань запобігання та протидії корупції, на якому він має звітувати про роботу бюро за перше півріччя 2018 року. Втім, в НАБУ заявили, що до цієї реклами не мають жодного стосунку. Ввечері того ж дня журналіст Радіо Свобода Тетяна Попова повідомила, що відповідальність за цю рекламу на себе взяла Всеукраїнська громадська організація «Чесне слово».

 Точніше, відповідальність за цю акцію взяв на себе голова Всеукраїнської громадської організації «Чесне слово» Володимир Омельчук, який 1 жовтня 2018 року о 16:15 год. опублікував в соціальній мережі Facebook пост про те, що «незважаючи на проведення ВГО «Чесне Слово» широкої кампанії, яка мала на меті примусити НАБУ звітувати перед парламентом та суспільством, керівництво відомства не пішло на діалог з громадськістю... Для «заохочення» пана Ситника прозвітувати перед суспільством, ВГО «Чесне Слово» замовило соціальну рекламу, яка поінформувала громадян України про час та місце звіту директора НАБУ.» Також в пості пана Омельчука розміщене посилання на відеоролик в YouTube, де сам Голова ВГО «Чесне Слово» пояснює мотиви свого вчинку.

Пізно ввечері мені вдалося поспілкуватися з Володимиром Омельчуком і поцікавитися в нього для чого була потрібна така реклама директора НАБУ Артема Ситника. Пан Володимир пояснив, що до такого кроку його організація була змушена вдатися через повну закритість діяльності НАБУ та його очільника, а також небажання НАБУ відповідати на запитання, які становлять значний публічний інтерес. Зокрема, Володимир Омельчук продемонстрував ряд запитів, адресованих ВГО «Чесне Слово» директору НАБУ Артему Ситнику, в яких піднімаються, вочевидь, не дуже приємні для очільника антикорупційного відомства питання.

 Один з запитів стосується отримання Національним антикорупційним бюро України оперативного спецталону на автомобіль марки Porsche Cayenne, який зареєстровано на ім’я матері агента НАБУ Катерини Сікорської, яка стала відома широкому загалу через провальну операцію НАБУ з викриттям корупційних схем в Державній міграційній службі України. Зокрема, громадські активісти просять директора НАБУ пояснити:

1)  Який з автомобілів марки Porsche Cayenne, виявлених у будинку Катерини Сікорської належить її матері? Чи є цей автомобіль з д.н.з. АА0025МХ чи з д.н.з. АА2500ЕН?;

2)  Хто і на якій підставі підписав документи на видачу одному з цих автомобілів оперативного спецталону МВС?;

3)  Чому вказаний автомобіль не було внесено до податкової декларації Катерини Сікорської?;

4)  Чому Ви публічно заявили про те, що жоден з вказаних автомобілів не належить Катерині Сікорській, а належить навіть не близьким родичам, а іншим особам?

 Здавалося б, абсолютно зрозумілі запитання, які стосуються події, що схвилювала не лише українське суспільство, а й західних партнерів України. Тим більше, що свого часу директор НАБУ Артем Ситник сам коментував провал агента НАБУ Катерини Сікорської. Однак, НАБУ, в стилі традиційно «закритих» українських спецслужб, відмовляється відповідати на конкретні запитання, посилаючись на персональні дані та намагаючись покласти відповідальність за видачу оперативних талонів на Міністерство внутрішніх справ України, скромно замовчуючи при цьому, що ініціатором отримання такого спецталону є відомство – власник автомобіля. В даному випадку - Національне антикорупційне бюро України.

Ще один, не менш цікавий запит від ВГО «Чесне Слово» на ім’я директора НАБУ Артема Ситника стосується придбаного для потреб Бюро автомобіля марки Land Rover, покупку якого, згідно відомостей, наявних у громадських активістів, було проведено по бухгалтерській звітності відомства за ціною 988 тисяч 765 гривень. Однак, згідно примірника договору купівлі-продажу цей автомобіль було продано за 149 тисяч гривень. Саме тому в активістів ВГО «Чесне Слово» виникли абсолютно логічні запитання щодо можливих порушень з боку співробітників НАБУ в частині дотримання правил публічних закупівель та дотримання фінансової прозорості та відкритості при використанні бюджетних коштів. Адже видима різниця в ціні становить 839 тисяч 765 гривень. Так, згідно з запитом ВГО «Чесне Слово» в грудні 2016 року співробітник НАБУ, який підписався в договорі купівлі-продажу автомобіля як Роман Таірович Алімов, отримав в касі НАБУ 990 000 гривень для покупки на вторинному ринку автомобіля, який згодом мав використовуватися співробітниками НАБУ для оперативних потреб. 28 грудня 2016 року співробітник НАБУ Р.Т. Алімов придбав у громадянина України Г. автомобіль марки Land Rover, 2010 р.в., кузов №SALLMAME4AA329885, р.н. АА8344КА, що засвідчується договором купівлі-продажу транспортного засобу №8047/2016/269323 від 28.12.2016 року. При знятті автомобіля з обліку в договорі купівлі-продажу автомобіля в документі була вказана ціна за автомобіль в розмірі 149 000 гривень 00 коп. Згодом до договору було внесено зміни ручкою від руки і ціну змінено на 988 765 гривень 00 коп. Відчуваєте різницю: 988 765 – 149 000 = 839 765 грн. Договір про купівлю автомобіля, який знаходиться в сервісному центрі РСЦ МВС, суттєво відрізняється від того, який був поданий в якості звіту до бухгалтерії самого НАБУ. В примірнику, який залишився в РСЦ МВС, фігурує вартість 149 000 гривень. Тобто співробітники НАБУ купили автомобіль за 149 000 гривень, а по звітності його провели за 988 765 гривень. Різниця становить 839 765 гривень.

В зв’язку з цим активісти ВГО «Чесне Слово» попросили директора НАБУ Артема Ситника повідомити:

1)  Чи не порушили в даному випадку співробітники НАБУ правила проведення публічних закупівель?;

2)  Як Ви можете пояснити таку разючу різницю в вартості придбаного для потреб НАБУ авто в фінансових документах НАБУ і в документах, поданих для виконання реєстраційної операції в органах МВС?;

3)  Хто з посадових осіб НАБУ підписував фінансові документи, пов’язані з витратами на придбання вказаного автомобіля?

Відповідь НАБУ, за підписом першого заступника директора Гізо Углави, на чіткі запитання ВГО «Чесне Слово» насправді вражає своєю простотою: «повідомляємо, що викладена у запиті інформація є викривленою і не відповідає дійсності». Однак, що саме з наданої інформації є викривленим, чи взагалі придбавався вказаний в запиті автомобіль для потреб НАБУ, чому така різниця в вартості придбаного автомобіля в різних фінансових документах НАБУ не пояснює. Зрозуміло одне. Якщо інформація викривлена, значить зазначені дані і події відбулися. Однак, що саме правда, а що ні, керівництво НАБУ розказати чомусь не схотіло. Дуже зручно. І, знову ж таки, нічим не краще за відповіді тих державних структур, на зміну яким мало б прийти новостворене антикорупційне відомство.

Дуже схожа на долю попередніх, доля запиту ВГО «Чесне Слово» про обставини отримання директором НАБУ квартири за рахунок благодійного фонду «Правозахисна фундація «Вільна громада», основним фінансовим донором якого стало ТзОВ «Орслана», щодо якого очолюваний Артемом Ситником слідчий відділ прокуратури Київської області розслідував кримінальну справу №47-1022 за обвинуваченням першого заступника начальника управління земельних ресурсів у Обухівському районі Київської області в отриманні хабара в розмірі 7300 доларів США за присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці саме цього ТОВ «Орслана». Тільки в цьому випадку НАБУ відповіло, що «ваш запит містить питання, що за своєю суттю потребують підготовки інформації та формування нового документа…» Якщо коротко, то не відповіло нічого. Але було б дуже цікаво почути як так сталося, що згадану кримінальну справу розслідував нинішній керівник Головного підрозділу детективів НАБУ Андрій Володимирович Калужинський, а Артем Ситник особисто представляв прокуратуру Київської області в судовому засіданні під час оскарження постанови про порушення кримінальної справи.

Відповідь НАБУ на запит ВГО «Чесне Слово» щодо надання відомостей, які можуть свідчити про порушення та зловживання, допущені кандидатом на посаду директора НАБУ, Артемом Ситником, теж виявилася ні про що. Аналогічна відписка з формулюванням «ваш запит містить питання, що за своєю суттю потребують підготовки інформації та формування нового документа…».

Єдиною відповіддю, яка виявилася змістовно цікавішою за попередні, стала відповідь на запит щодо облаштування співробітниками НАБУ казино для провокування співробітників правоохоронних органів на вимагання хабарів за його незаконну діяльність. Своїм листом, за підписом Першого заступника директора Г.Углави, НАБУ поінформувало ВГО «Чесне Слово» про те, що інформація, надана Першим заступником Голови Служби безпеки України Павлом Демчиною, про облаштування Національним антикорупційним бюро України казино, не відповідає дійсності та є такою, що спрямована на дискредитацію НАБУ. «І на тому дякуємо», - з посмішкою зазначає Володимир Омельчук. «Тепер будемо розбиратися з паном Демчиною, для чого йому знадобилося таким чином дискредитувати НАБУ». 

Щоб не склалося враження про якесь однобоке «цькування» НАБУ зі сторони ВГО «Чесне Слово», пан Омельчук, як приклад, наводить запит від іншої громадської організації. Зокрема, активісти ГО «Національна Безпекова Платформа» поцікавилися в директора НАБУ чи відповідають дійсності опубліковані 20 вересня 2018 року рядом українських інформаційних ресурсів повідомлення наступного змісту: «Тесть і теща Ситника проживають в РФ і підтримують «русскій мір»».

В зв’язку з значним суспільним резонансом, який викликала така інформація, активісти попросили Артема Ситника в найкоротші терміни повідомити наступне:

1)  Чи є громадяни Російської Федерації Микола Зюбін, 13 грудня 1952 року народження та Алла Зюбіна, 23 січня 1956 року народження, родичами Вашої дружини Ганни Ситник?;

2)  Вкажіть ступінь спорідненості (родинних відносин) громадян Російської Федерації Миколи Зюбіна, 13 грудня 1952 року народження та Алли Зюбіної, 23 січня 1956 року народження з Вашою дружиною – Ганною Ситник;

3)  Чи брала Ваша дружина Ганна участь в діяльності російських патріотичних чи політичних організаціях, громадських організаціях військово-патріотичного спрямування на території РФ? Вкажіть роки та терміни перебування в них.»

На цей запит ГО «Національна Безпекова Платформа» не отримало жодної відповіді. Хоч і скерувало його повторно.

Перелік запитань до НАБУ, наведених тут, є неповним. Багато питань можна поставити і до звіту, який надав Артем Ситник Парламентському Комітету з питань корупції Комітеті Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції. Деякі з цих питань ми вже розбирали. У Володимира Омельчука та інших активістів і експертів їх накопичилося доволі багато. Однак керівництво НАБУ довгий час уникає відповідей, що змусило небайдужих громадян та активістів вийти з мітингами під стіни НАБУ та Посольства США, представники якого, на думку Володимира Омельчука, «хай там що, підтримують НАБУ і його директора».  

         Вже після того як масові акції під стінами НАБУ не змусили директора НАБУ розпочати діалог з громадськістю, активісти ВГО «Чесне Слово» прийняли рішення про проведення акції, яка полягала в розміщенні інформаційних  сіті-лайтів в Київському метрополітені, з метою привернути увагу широкої громадськості до «закритості» НАБУ та небажання його директора відповідати на запитання. Також метою цієї акції стало бажання активістів змусити Артема Ситника прийти на засідання Комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції, який має відбутися 03 жовтня 2018 року. Адже попереднє засідання Комітету директор НАБУ Артем Ситник проігнорував.

«Можливо, директор НАБУ Артем Ситник і висуватиме якісь претензії до мене та ВГО «Чесне Слово» з приводу розміщених бордів, але ми раді, що досягли бажаного ефекту. Вважаю, що ми жодним чином не зачепили честь і гідність антикорупційного відомства чи його очільника», - зазначає Володимир Омельчук.

Також Володимир Омельчук закликав громадських активістів, політиків та експертне середовище долучитися до контролю за діяльністю НАБУ та пообіцяв на засіданні Комітету Верховної Ради України, який відбудеться 03 жовтня 2018 року о 15:00 оприлюднити нові, не менш цікаві, факти, які вказують на регулярні порушення чинного законодавства співробітниками новоствореного антикорупційного відомства, на які його директор Артем Ситник чомусь вважає за потрібне закривати очі.