Коло однодумців

Раніше я навіть уявити не могла, якими важливими є тренінги для усиновителів, опікунів, прийомних батьків та батьків-вихователів. Зараз можу.

Якось увечері я дивилася випуск новин на ТРК «Україна» й побачила сюжет про знайому прийомну сім’ю. Чудова родина! Молода мама й п’ятирічна донечка, яка дуже змінилася з того часу, коли потрапила додому. Але мою увагу привернула одна, можливо, не всім помітна деталь: фото на стіні. У їхній квартирі одна зі стін була завішена світлинами пам’ятних моментів життя. Серед них і фото з тренінгу, організованого Фондом Ріната Ахметова в рамках програми «Сирітству – ні!»

Раніше я навіть уявити не могла, якими важливими є ці тренінги для усиновителів, опікунів, прийомних батьків та батьків-вихователів. Зараз можу.

Кілька днів тому пройшов черговий тренінг «Прийомне батьківство – батьківство зі свідомою любов’ю» за участю досвідченого й мегапрофесійного психолога Любові Лоріашвілі. На цій зустрічі говорили про любов, ділилися власним досвідом її пошуку, писали листи подяки прийомним батькам, якими потім обмінялися (кожен отримав такий лист), обговорювали ролі прийомних батьків у житті дітей, розвінчували міфи про прийомне батьківство, створювали «намисто життя», у якому кожен колір намистинки мав своє символічне значення.

Наговорилися. Виговорилися. Так, найголовніше – виговорилися! Адже не завжди люди, які прийняли дітей у свою родину, можуть знайти однодумців у близькому колі спілкування. Не завжди навіть рідні батьки розуміють такий свідомий вибір своїх дорослих дітей. Тому коло однодумців, з якими вони можуть поговорити, щиро розповісти про певні складнощі у спілкуванні з прийнятими дітьми, не боячись осуду чи нерозуміння, дуже потрібне.

Цього разу кілька мам емоційно розповідали про наболіле, а потім щиро подякували присутнім за те, що вислухали: «Стало легше. Трохи відлягло. Зрозуміла, що не в мене одної така проблема».

На щастя, наше сьогодення дозволяє спілкуватися з людьми, будучи за сотні та навіть тисячі кілометрів від них. Соціальні мережі допомагають познайомитися. Але саме такі тренінги розвіртуалізовують віртуальні знайомства та дарують нові.

Як завжди, мами й тата поверталися до своїх сімей окриленими, ніби з відпочинку. Здається, лише один день, та він дуже важливий для цих батьків, адже цей день, проведений у колі однодумців, день позитивних емоцій, день свята, день, присвячений собі.

Це день ресурсу! Ті, хто не вперше побував на подібних тренінгах, розповідали, що такої позитивної зарядки вистачає їм на півроку – на півроку відкривається друге дихання.

А ще я люблю особливий післясмак тренінгу, коли бачу в соціальній мережі Facebook, як починають дружити батьки, котрі познайомилися на організованій зустрічі, як вони коментують і «лайкають» фото одне одного, а через деякий час бачу, як їдуть з дітьми в гості одне до одного в інший регіон України.

Тож для мене велике щастя бути причетною до такої важливої справи – знайомства однодумців і допомоги їм сформувати своє коло спілкування.