Конфлікт НАБУ та САП

Чи дійсно НАБУ хоче прослуховувати Ярову?

19 вересня 2018 року ми, українське суспільство, знову стали свідками чергової незрозумілої операції найоплачуваніших в Україні борців з корупцією – детективів та спецназу НАБУ. Під час операції співробітники НАБУ вкотре з порушенням законодавства намагалися встановити аудіовізуальний контроль за службовим кабінетом керівника САП Назара Холодницького. Також, внаслідок непрофесійних дій підрозділу зовнішнього спостереження та спецназу НАБУ було пошкоджено майно та автомобілі САП та НАБУ, фізичних травм зазнав співробітник Управління державної охорони, якого збили автомобілем співробітники НАБУ. Потерпілого госпіталізували з підозрою на внутрішню кровотечу і діагностували в нього чисельні забої грудної клітини, черева, паху, ноги, коліна. Зараз медики вивчають питання черепно- мозкової травми.

Директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник заявив, що НАБУ не прослуховувало очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького. Ситник наголосив, що авто НАБУ перебувало за півкілометра до будівлі САП, і йому невідомо, з яких причин працівники САП блокували автомобіль НАБУ.

На превеликий жаль, директор НАБУ і цього разу перекручує інформацію, намагаючись таким чином виправдати незаконність дій і провал своїх підлеглих. Адже, за інформацією з надійних джерел всередині НАБУ, вже відомо, що була санкція суду на проведення негласних слідчих розшукових дій, яку співробітники НАБУ отримали в рамках кримінального провадження щодо керівника групи прокурорів САП, пані Ярової, яка бере участь у справі постачання до України вугілля за формулою «Роттердам+». Незважаючи на те, що всі експертизи, замовлені детективами і прокурорами в цій справі, констатували відсутність завданих Україні збитків через реалізацію такої схеми постачання вугілля та намагаючись дискредитувати Президента України Петро Порошенко, нібито встановивши існування незаконних вказівок з боку Адміністрація Президента України прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, відповідно до клопотання, детективи НАБУ мали здійснювати аудіовізуальний контроль за керівником групи прокурорів, яка займається вказаною справою – пані Яровою. Спостереження за об’єктом планувалося здійснювати у внутрішньому дворі САП, а саме в місці обладнаному для паління – так званій «курилці». Є лише один маленький нюанс – пані Ярова не палить і в «курилку» ніколи не заходить! Надміру спостережливі і професійні детективи НАБУ не могли цього не знати. А отже ввели суд в оману, намагаючись отримати доступ до будь-якого об’єкта на території САП, щоб під нього «засверлитися» в потрібні кабінети, в тому числі й в службовий кабінет очільника САП Назара Холодницького.

Схема розташування автомобіля з групою зовнішнього спостереження НАБУ спростовує слова директора НАБУ Артема Ситника про місцезнаходження транспорту НАБУ. Згідно даних геолокації, які накладено на мапу, чітко видно, що автомобіль НАБУ знаходився по прямій на відстані 84 метрів від об’єкту за яким, згідно рішення суду, планували встановити аудіовізуальний контроль. З врахуванням неможливості переміщення по прямій, відстань від автомобіля НАБУ до об’єкта спостереження становила максимум 142 метри. Директор НАБУ Артем Ситник просто збільшив цю відстань в п’ятеро, щоб таким чином заявити, що стежили зовсім не за САП. Та хто тепер в не повірить?
Враховуючи той факт, що провальна операція НАБУ відбулася в той самий день, коли директор НАБУ Артем Ситник не прибув на засідання Комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції, де його чекали десятки телекамер, народні депутати та представники громадськості, гіршого ефекту для самого НАБУ і його очільника годі було й очікувати. Члени парламентського комітету не підбирали слів, почувши про відмову директора НАБУ приїхати і доповісти про результати роботи антикорупційної структури, за діяльність якої українські платники податків сплачують величезні кошти. Зате, замість себе, Артем Сергійович надіслав кольоровий і, безумовно, недешевий звіт про діяльність НАБУ, який більше виглядає як рекламний буклет самого Артема Ситника як кандидата в Президенти. Ми окремо проаналізуємо та опублікуємо цей звіт і його аналіз, але те, що в ньому НАБУ неодноразово присвоює собі чужі здобутки та успішні реалізації в боротьбі з корупцією, видно з перших сторінок цього «документу».