Про МВФ і два сценарії

Але у них є вимога - привести ціну на газ до ринкового рівня, з метою уникнути розбалансування державних фінансів і фінансової кризи.

Прем'єр Володимир Гройсман вже біля року намагається домовитись про поступове, не радикальне підвищення ціни. Тим часом Нафтогаз продає газ для населення за цінами нижче ринкових.

Та холодний розрахунок фінансистів з МВФ розтопити поки не вдається і скоріше не вдасться. Підвищення ціни на газ неминуче, - сказав нещодавно Гройсман.

Отже, що маємо. Перший сценарій, поганий - підвищення ціни. Другий сценарій, ще гірший - ціну не підвищувати. Поясню.

Реалізація першого сценарію призведе до збільшення тарифів ЖКГ і додаткових витрат громадян. І тут важливо, щоб уряд забезпечив субсидіями усіх, хто цього справді потребує. Кожен випадок необгрунтованої відмови у субсидії має розглядатись прокуратурою.

У такому випадку країна отримає транш, матиме змогу перекредитуватись, збереже стабільність фінансової системи і гривні.

Реалізація другого сценарію призведе до збереження діючих тарифів. Але траншу не буде. Подальшої співпраці з МВФ не буде. Грошей для сплати боргу не буде.

Вже до Нового року країна вийде на дефолт. Це означатиме фінансову кризу, шалену інфляцію і девальвацію гривні. 50 - 60 гривень за долар стане реальністю.

І тепер, увага, найважливіше! За такого інфляційного сценарію витрати громадян будуть більшими, аніж на підвищені тарифи! Тобто інфляція витягне з наших кишень в рази більше, аніж нові тарифи

.
Ось чому я вважаю, що перший сценарій поганий, а другий ще гірший. Але з двох лих обирають менше.

Гарний сценарій, це коли в країні працює прозорий ринок газу, прийшли інвестиції у видобуток газу і існує конкуренція.

І на останок. У 2019 завершується програма з МВФ і цей транш може бути останнім. Згадаймо, що цю програму extended fund facility було підписано Арсенієм Яценюком.

Можливо Гройсман підписав би програму на більш сприятливих для України умовах.