Сім’я надає крила

Іноді мені здається, що ми говоримо про важливість сім’ї дуже пафосно й часто. А згодом впевнююся, що все правильно, адже сім’я грає найважливішу роль у формуванні особистості.

Щодня ми, спеціалісти програми «Сирітству – ні!» Фонду Ріната Ахметова, говоримо про важливість родини в житті кожної людини. Ця думка постійно присутня в стінах нашого офісу: в історіях про влаштування дітей у сім’ю, в розповідях про те, що потрібно зробити, аби стати кандидатом в усиновителі чи опікуни, в телефонних розмовах зі спеціалістами служб у справах дітей обласних держадміністрацій, які надсилають анкети для розміщення на порталі.

Іноді мені здається, що ми говоримо про важливість сім’ї дуже пафосно й часто. А згодом впевнююся, що все правильно, адже сім’я грає найважливішу роль у формуванні особистості.

У 2012 році Президент  України підписав указ про щорічне відзначення Дня родини 8 липня – свята, безперечно, дуже потрібного. У нашому суспільстві необхідно підносити культ сім’ї не лише словами, а й справами. Може, тоді рівень сирітства, у тому числі й соціального, знизиться.

Саме тому напередодні Дня родини ми вирішили провести в соціальній мережі Facebook конкурс сімейних фотографій серед родин, які вже прийняли до себе діток з інтернатних закладів. І назвали символічно – «Сім’я надає крила». Ми просили учасників поділитися світлинами, що проілюструють цю фразу, і запропонували їм зафіксувати момент, на якому вся родина підстрибує.

«Найдорожче, що є у моєму житті, це моя сім’я! Мені так тепло і добре від ніжних рук мами та люблячого погляду татуся. Моя Родина надає мені крила! У колі найрідніших мені людей я можу бути самим собою, адже мої батьки люблять мене таким, як я є, щиро радіють моїм успіхам і допомагають у всьому завжди. Моя сім’я найкраща у світі!!! Я її дуже люблю», – такі слова написав 8-річний Микита про свою родину, яка перемогла в конкурсі.

У прийомну сім’ю Ірини й Андрія хлопчик потрапив у два рочки. Так сталося житті, що в родині виникла ситуація, яка спонукала подружжя переосмислити сенс життя. Пара зрозуміла, що їм треба дати Микиті родину. Були складнощі в процесі створення прийомної сім’ї, період адаптації проходив важко, але все негативне з часом стирається з пам’яті, а щастя лишається. І множиться з кожним днем!

А ще програма «Сирітству – ні!» Фонду Ріната Ахметова здійснила дитячу мрію – і від цього дуже радісно на серці. Річ у тім, що Микита давно мріяв про планшет. Так його хотів, що поставив собі за мету назбирати грошей на ґаджет самостійно. Заробив навіть 300 гривень. Про конкурс хлопчик дізнався, зайшовши на наш портал. Він постійно відвідує сайт, бо шукає собі братика. Микита просив батьків узяти участь разом із ним у конкурсі. А коли дізнався, що виграв планшет, радісно виголосив: «Мамо, це наша спільна перемога. Я вам з татом теж його даватиму».

Ще одними переможцями стали чотирирічний Іванко з мамою Оленою з Донеччини. Жінка усиновила хлопчика, коли їй було 22 роки. Рішення було зважене й свідоме. Рік вона шукала свого майбутнього сина і, нарешті, восени 2017-го забрала дитину додому.  Наразі ця родина впевнена: ніхто не повинен бути самотнім. За цей час Іванко дуже змінився – любов мами дієва.

Дві історії наших переможців – як приклад. Приклад того, як змінюються дитячі долі, коли їхні майбутні батьки приймають рішення прийняти малюків у свою родину. Приклад того, як сім’я надає крила, як надихає на високий і сміливий політ.

А я вчергове нагадаю: на порталі «Сирітству – ні!» понад 5000 анкет хлопчиків і дівчаток, яким треба родина. Вони чекають і також хочуть літати від щастя…