Передвиборний «ланцюг» і будка для ЗМІ

15 травня працівники СБУ провели обшуки в офісі "РИА Новости Украина" в Києві.

15 травня працівники СБУ провели обшуки в офісі "РИА Новости Украина" в Києві. Під час обшуків було затримано журналіста цього видання Кирила Вишинського.

Згодом в СБУ пояснили, що затриманий Вишинський проводив в Україні підривні інформаційні акції, за що отримував гроші від РФ, а Генпрокурор України Юрій Луценко пояснив, що дії працівників "РИА Новости Украина" підпадають під ознаки статті "Державна зрада" Кримінального кодексу України.

А перед цим не варто забувати повний розгром редакції медіахолдингу «Вести» «петюшками», яких привела військова прокуратура. Фото бухих «петюшок» бачив увесь світ.

Підпіл «Інтера», тощо… Журналістська спільнота мовчить.

А згадайте як «5 канал» в жовтні 2004 року блокували, а зараз вже його власники забули про ті події і не називають нинішні «походи влади проти свободи слова».

Точка зору очевидно визначає місцезнаходження задниці голови, яка говорить.

Чому в Україні зростає кількість порушень прав журналістів? Як на це реагують правоохоронні органи? Які є важелі впливу Ради Європи на Україну щодо захисту медійників? Про це завжди боялись говорити на теріторії України і при цій владі, на мою думку, будуть боятися й надалі. Нажаль, самі ЗМІ також воліють не сильно вникати в цю тематику, а потерпілі намагаються мирно вирішити свої проблеми.

За 2017 рік Інститут масової інформації зафіксував 281 порушення свободи слова. Це більше, ніж у 2016 році (264 порушення), але менше, ніж у 2015-му (310 порушень). У 2018 році ситуація з дотриманням прав журналістів може погіршитися, оскільки вже зараз ситуація є «надзвичайно тривожною», а країна вступає в передвиборчий період.

Так само спостерігаємо зростання фізичної агресії щодо журналістів. Основними порушниками прав журналістів у 2018 році стали приватні особи (учасники акцій протесту, учасники ДТП тощо), представники місцевої влади і правоохоронці. На думку багатьох українців  це свідчить про тотальну недовіру до журналістів.

Від початку 2018 року в порівнянні з 2015 року зафіксували зростання фізичної агресії щодо журналістів: за перший квартал 2018 року сталося 37 нападів (для порівняння: за перший квартал 2017 року – 17 нападів).

Було б цікаво порівняти дані із соціологічними дослідженнями: чому почали більше атакувати, чи зростає рівень агресії в суспільстві. Ще один тренд – кіберзлочини, нині вже вважається нормою отримувати фішингові листи. Ми рухаємося до виборів, і цього року побачимо більшу кількість акцій протесту, на яких часто зазнають нападів журналісти. Відтак, постає питання ідентифікації журналістів і правоохоронців.

Міністерства інформаційної політики України, окуповані райони Криму, Донецької та Луганської областей є «чорною інформаційною дірою», де відсутня свобода слова та відсутній доступ до альтернативних джерел інформації, зокрема, блокується доступ до українських медіа.

Більшість громадян, незаконно затриманих на окупованих територіях, намагалися скористатися правом на свободу слова. Вони в той чи інший спосіб висловлювали свою прихильність Україні та засудження окупації – і вони стали заручниками за висловлювання своїх думок.

Зачистивши інформаційний простір від об’єктивних медіа та журналістів, вони тиснуть на тих, хто намагається інформувати. За пост у Фейсбуку можуть арештувати чи оштрафувати, прийти з обшуком та забрати навіть дріб'язок у вигляді сімейних фотокарток, як це було в «РИА Новости Украина».

В сьогоднішній практиці жертвами таких "нападів" зі сторони правоохоронців може стати кожен. Ніхто не захищений від такого грабежу серед білого дня під прикриттям погонів. Здебільшого проводяться "обшуки" не тільки в офісах української масс медіа, а й у підприємців малого та середнього бізнесу, адвокатів чи будь-яких інших фізичних осіб.

Якщо провести статистику по обшукам, які були проведені в діючих кримінальних провадженнях і порівняти з тими, які направлені до суду, то вийде, що 80-85% обшуків проводяться в тих кримінальних провадженнях, які ніколи не були і не будуть направлені до суду. Це ще раз підтверджує ту сумну статистику, що обшуки перетворились на спосіб узаконеного рекету і блокування роботи журналістів.

Підводячи підсумки, не можна не сказати, що за чотири місяці 2018 року в провадженні слідчих Національної поліції перебувало понад 300 кримінальних проваджень щодо перешкоджання професійній діяльності журналістів. На даний час на розгляді слідчих підрозділів перебувають 223 кримінальні провадження, пов’язані з перешкоджанням професійній діяльності журналістів. При цьому злочини проти журналістів становлять менше 1% всіх кримінальних злочинів по всій країні.

За чотири місяці 2018 року українські правоохоронні органи зареєстрували 76 кримінальних проваджень, пов’язаних з перешкоджанням професійній діяльності журналістів (на 2 менше, ніж за аналогічний період 2017-го).

У Рішенні Європейського суду з прав людини «Резнік проти Росії» і у справі «Марченко проти України» та в інших справах йде мова про так званий «охолоджуючий ефект»

Європейський суд зауважив, що «охолоджуючий ефект» має і на інших, відпугнути іх від того, щоб вносити свій внесок в дискусії на теми, які являють суспільний інтерес.

Обмеження не можуть перешкоджати публічній політиці стосовно загально-значущих питань.

Але, мабуть, представники теперішньої влади плювати хотіли на це все, адже човен шатається, а пацюків мутить.