Сила материнської любові

Щороку в другу неділю травня в Україні відзначають День матері – свято тих, хто дарує життя та народжує серцем.

Щороку в другу неділю травня в Україні відзначають День матері – свято тих, хто дарує життя та народжує серцем.

А чи задумувалися ви коли-небудь, наскільки важливою є мама в житті кожної людини?

Я задумуюся щодня, адже щодня чую історії про те, як змінюється доля дітей з інтернатних закладів, яких приймають у нові родини. Чую, як важко часом проходить адаптація, скільки сил треба, аби прийняти нового члена сім’ї таким, яким він є.

Усі ці історії – про безумовну материнську любов, що, звичайно, не в усіх з’являється відразу. Іноді для цього треба рік, а то й більше. Вони про терпіння, адже немало його треба, щоб не закипіти, коли син у перший день удома безперестанку бігає й вмикає світло в усіх кімнатах та розкидає речі по квартирі, коли й через рік ховає їжу під подушкою або бере в садочку чи в школі чужі речі, бо не усвідомлює, що в цьому новому світі такого робити не можна. Це історії про шалену силу стриманості, коли донька-підліток каже: «Держава платить тобі за мене, от і роби все сама, я допомагати не буду».

І звичайно, це історії про віру, яка в різні періоди то розквітає в серці мами, то ледь жевріє. Але завжди є! Віра в те, що любов переможе всі негаразди й дочекається тихого, спокійного щастя.

А ще це історії про вибір. На порталі «Сирітству – ні!» Фонду Ріната Ахметова понад 400 реальних історій із життя тих, хто прийняв у свою родину дитину чи кількох дітей. Кожна  унікальна. Але є ті, що запам’ятовуються надовго.

Одна з таких історій – Світланина. Фото беззубої лисенької крихітки, яка пускала слину, жінка побачила на початку 2012 року на порталі. «Це була любов з першого погляду. Я зрозуміла, що це моя дівчинка, що я вже люблю її. Перешкод на шляху виникало чимало. Але випробування мене тільки загартували», – розповідає жінка.

Коли Світлана подолала чималу відстань до дитини й приїхала на зустріч, лікарі принесли медичну картку дівчинки й почали оголошувати її численні діагнози. Діанка, яка на світ з’явилася недоношеною, при народженні мала вагу 1420 грамів. Мозок дівчинки при пологах довгий час відчував гіпоксію (кисневе голодування). Наслідки цього процесу дуже вплинули на організм дитини, на її розвиток. Після довгих мук породіллі зробили кесарів розтин. Голова дівчинки в ході важких пологів була стиснута, ніби хтось здавив її, затиснувши вушка руками. Голівка була схожа на здавлене зі скронь яєчко. Крім того, виявилося, що крихітці зробили вже три (!) операції, видаливши серйозні гемангіоми: сплетіння судин на ніжці, ручці та шиї. Від думки, що довелося пережити дитині, у Світлани завмирало серце.

Ніхто не давав позитивних прогнозів, лише один лікар тоді сказав, що бачить в очах дівчинки інтелект. За ці слова схопилася жінка, яка вже, очевидно, підсвідомо прийняла рішення усиновлювати крихітку – й народила її серцем…

Зараз Діанка вже школярка, відмінниця, активістка, мамине найбільше досягнення та найбільша гордість, мамине щастя. Попереду – тільки сонячні сторінки їхнього життя. А те, що довелося пережити батькам, хай залишиться за кадром.

Мамина любов може все!..

Скажіть своїй неньці, що ви її любите. Хоч у День матері скажіть!