БАКТЕРІЇ ТА АНТИБІОТИКИ: ЧОМУ АНТИКОРУПЦІЙНА ПОЛІТИКА ВИЯВИЛАСЯ НЕЕФЕКТИВНОЮ?

Особисто для мене питання «чи можна в Україні запровадити ефективну систему запобігання та протидії корупції?» зводиться до іншого питання: «Чи можуть бактерії вигидати антибіотики?"

Слухаючи всі ці дискусії, які точаться навколо створення Антикорупційного суду, відчуваю дежавю – все це я вже чув неодноразово. Спочатку під час прийняття Закону України «Про очищення влади», потім у процесі створення НАЗК, НАБУ та САП. 

І якщо подивитися на ті дискусії з перспективи сьогоднішнього дня, матимемо всі підстави передбачити майбутнє Антикорупційного суду. 

Яким буде це майбутнє? 

Про це можете прочитати, наприклад, у блозі Петра Олещука «Чому люстрація провалилася? Бо вона нікому не потрібна», де на прикладі керівника  Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті пана І.Сологуба наочно продемонстровано всю неефективність запровадженої Законом України «Про очищення влади» процедури люстрації.  

Сидить собі така «непомітна» людина на "хлібно-ікорному" місці з часів "злочинного режиму Януковича", призначає на ключові посади своїх рідних і близьких, викручує руки імпортерам та експортерам у портах, «забуває» зазначити у декларації власніть, придбану за роки звитяжної праці біля державного корита, і нікому до того нема діла.

І скільки таких «сологубів-душегубів» сидять по Україні на «хлібних» посадах, контролюючи корупційні потоки, збагачуючи себе та тих, хто їх на ці посади свого часу поставив? Легіон!

Сидять і сидіти будуть! Ні, не за гратами, борони боже, а у шкіряних кріслах просторих кабінетів. Між іншим, проти Сологуба НАБУ начебто порушило низку досудових розслідувань, але це не заважає йому  обіймати посаду і не зупиняє роботи його корупційних схем. 

Отже, повністю підтверджуючи діагноз, поставлений моїм колегою «люстрації», яка провалилася, бо насправді, НІКОМУ ВОНА НЕ БУЛА ПОТРІБНА, хотів би лише зупинитися на причинах такого стану речей. 

Особисто для мене питання «чи можна в Україні запровадити ефективну систему запобігання та протидії корупції?» зводиться до іншого питання: «Чи можуть бактерії вигидати антибіотики, які ефективно їх вбиватимуть?» 

Знайшли відповідь? Чи часу, що минув відтоді як перемогла «Революція гідності», а до влади прийшли чесні, непідкупіні патріоти і нові обличчя, недостатньо? 

 Більше того, хіба відповідь не очевидна?  Бактерії, в принципі, не лише неспроможні створювати антибіотики, вони категорично незацікавлені у виникненні препаратів, які їх вбиватимуть!  Отже, ясновельможні паразити дуже зацікавлені у тому, щоб «антибіотики» раптом не розробили та не застосували інші, а тому у жодному разі не можуть кинути процес винайдення антибіотиків на призволяще. Тож не дивно, що в Україні процес винайдення антибіотиків перебуває під пильним контролем бактерій, які, потураючи очікуванням революційних мас, мусять імітувати пошуки «ефективних антибіотиків» та систематично переконувати маси у тому, що розроблені та застовані бактеріями антибіотики вельми ефективні. 

Між іншим, для досягнення цих цілей конче потрібні всілякі продисвіти та алхіміки на кшталт авторів закону про люстрацію, антикорупціонерів тощо, які торгуватимуть пігулками проти всіх хвороб. Саме вони вигадують і «люстрацію», і «чесні, прозорі конкурси», і НАЗК, і НАБУ, і САП. І антикорупційний суд, звичайно. Більше того, саме вони першими накидатимуться на тих, хто наважиться сумніватися у тому, що запровоновані ними засоби вельми ефективні. 

Пригадую, як ще на етапі розробки та обговорення законопроекту про «очищеня влади» або так звану люстрацію, з боку експертів лунало чимало зауважень та застережень стосовно цілої низки положень законопроекту.  Але тоді будь-яки критичне зауваження сприймалося геть вороже: виступаєш проти «люстрації» - «посіпака злочинного режиму». І пояснити людям, що виступати проти недолугого законопроекту, який жодним чином не дозволить очистити владу, зовсім не означає виступати проти очищення влади чи тим більше бути посіпакою злочинного режиму. Швидше навпаки, справжніми посіпаками злочинного режиму мабуть варто вважати тих, чий закон дозволив успішно уникнути люстрації та лишитися на посадах всіляким "сологубам-душегубам". 

Те саме можна сказати і про НАЗК, і про НАБУ, і про САП. А у перспективі і про Антикорупційний суд. Продисвіти продовжують впарювати суспільству крейду за ціною антибіотиків. І бактерії цілком задоволені, бо знають, що нічого крім ефекту плацебо ці засоби не дадуть. Звісно, крім того, що дозволять продисвітам, які відшукали свій філософський камінь в "антикорупційній" тематиці, озолочуватися - покращувати свій матеріальний стан і соціальний статус.