Чим лікують українців та чи є загроза для життя?

Проблема підробок актуальна для будь-якого ринку та продукту, на який є масовий попит.

Фармацевтична продукція — не виняток. Політичні, а зовсім скоро і передвиборні істерики лише віддаляють вирішення питання. Перебільшення проблеми в окремих випадках призводить до відмови пацієнтів від ліків узагалі. Фальсифікат ліків був, є і буде. Навіть одна упаковка фальсифікату — це лихо для ринку і споживача.

Фальсифікація та незаконний обіг лікарських засобів є проблемою міжнародного масштабу. По інформації ВООЗ, фальсифіковані ліки знайшли щонайменше, ніж у 28 країнах. З 951 випадку 25% виробництва підробок складали промислово розвинені країни, 65% – на що розвиваються, 10% - на невідомі джерела.

Спочатку слід усвідомити, що не всі лікарські засоби, виготовлені з якимись порушеннями, є фальсифікатом. Потрібно розрізняти фальсифікацію лікарського засобу та контрафактні ліки. У Законі України «Про лікарські засоби» визначено термін «фальсифікований лікарський засіб» і встановлено кримінальну та адміністративну відповідальність за виготовлення та реалізацію фальсифікованих лікарських засобів. Фальсифікат — це свідома зміна рецептури виробництва лікарського засобу (заміна дорогих компонентів на дешевші, заниження вмісту чи відсутність необхідного компонента, порушення часу та послідовності технологічного процесу). Контрафакт — ліки, які випускаються без дозволу патентодержателя.

Виявлення фальсифікованих лікарських засобів є однією з найактуальніших проблем для світового фармацевтичного ринку. Україна – не виключення. Щотижня в нашій країні реєструються десятки нових лікарських засобів. Трапляються і підробки.

Відповідно до ст. 44-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Фальсифікація лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів» згідно якої умисне виготовлення, придбання, перевезення, пересилання чи зберігання з метою збуту або збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів, вчинені у невеликих розмірах, — тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до п’ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Перевірити ліки, навіть посерійно, неможливо суто фізично, тому що імпортовані медпрепарати в річному обсязі, беручи до уваги теперішні можливості, простоюватимуть на кордоні близько десяти років. Але жоден вантаж на кордоні не затримується навіть на місяць. А чому? В Україні вміють домовлятися, оминаючи постанови.

Традиційно фальсифікат набуває значного поширення на ринках країн, у яких ціна на ліки настільки висока, що не дозволяє задовольнити потреби широких верств населення. Крім того, до числа найважливіших чинників належать відсутність або слабкість національної фармпромисловості, слабка система контролю, великий відсоток інтернет-торгівлі, яку складно проконтролювати, тощо.

Так склалося, що один і той самий препарат в Україні сьогодні може бути представлений десятком ліків різних компаній. Призначення ж конкретних ліків залежить від характеру лікування, проблем пацієнта. Крім заборони на рекламу ліків, фахівці пропонують посилити покарання за підробку, а також упроваджувати новітні методи захисту на упаковках ліків.

Найчастіше фальсифікуються: серцево-судинні засоби, антибіотики, онкологічні препарати, засоби для лікування еректильної дисфункції, хронічних захворювань, таких як ВІЛ/СНІД, цукровий діабет та хвороба Альцгеймера, знеболювальні та засоби для зменшення маси тіла, препарати, що застосовуються у психіатрії.

Спеціалісти й учасники ринку радять громадянам дотримуватися таких правил:

1. Не купувати ліки з рук.

2. Вибірково підходити до купівлі через Інтернет.

3. Звертати увагу на якість упаковки, на якій слід перевірити термін придатності.

4. Якщо виникне підозра, порівнювати серію та заводський номер упаковки з аптечними документами на ліки. Додатково таблетки й капсули можна перевірити на фізичні характеристики, такі як ознаки вологи, плями, ерозія, тріщини та інші недоліки

А поки всупереч дотриманню законодавства і технічних норм в нашій країні на спеціальному обладнанні зловмисники закачувають технічний кисень у балони, а далі реалізовують його у медичні установи.

Настав час, коли необхідно на державному рівні приймати рішення, а не висловлювати  політичну доцільність щодо обов’язкового застосування технології маркування лікарських засобів для запобігання фальсифікації. Таких технологій є багато. А аптеки повинні нести не адміністративну, а кримінальну відповідальність за реалізацію фальсифікату. Можливо, тоді її власники тричі подумають перед тим, як приймати та реалізовувати сумнівний товар.

Питання моралі теж тут відкрите, але, нажаль, про ньго всі мовчать. Реалізація неякісних ліків вбиває, а отже є вбиіці, які себе такими по факту не вважають, але по суті ними являються. Тому і відповідальність за реалізацію фальсифікату має відповідати шкоди.

Контроль в цьому є обов'язковим!