Валютні лабіринти

На парламентських слуханнях політики тільке й звинувачують того, хто винен у повномасштабній фінансовій кризі.

На парламентських слуханнях політики тільке й звинувачують того, хто винен у повномасштабній фінансовій кризі. Ім'я, звісно, не називають, але вже всі точно знають хто винний. Тому головне питання на сьогодні, на вчора, на завтра – що робити?

Якщо вже всі знають, хто винен у знеціненні більше як у три рази гривневих заощаджень кожного українця, то все оце до цього призвело керівництво НБУ мало б сидіти на лаві підсудних. Та чи тільки НБУ?!

Країна вже давно набула ознак гіперінфляції, однак дестабілізацію курсу гривні повністю списують на війну на сході України. Цього чинника не можна заперечувати, адже війна сама по собі знижує вартість національної валюти, оскільки її товарне забезпечення внаслідок військових дій просто знищується. При цьому внаслідок збільшення ризиків зменшується економічна активність, що зменшує поточну товарну пропозицію. Цим самим будь-яка війна закономірно призводить до зростання цін. Водночас, зростання цін не пропорційне зменшенню пропозиції товару на ринку. Це пов’язано з тим, що паралельно змінюється структура та знижується споживча активність населення. Таким чином відбувається зменшення оборотності грошової маси, що, в деякій мірі, може компенсувати зменшення товарного забезпечення грошової одиниці.

Але, що потрібно особливо наголосити, інфляція – це не просто зростання цін, а зростання цін, зумовлене зростанням грошової маси.

Необхідно, щоб всі учасники ринку та суспільство в цілому отримали чіткий неоднозначний сигнал від Національного банку України, що буде зроблене усе можливе для повернення курсу гривні до рівня, який мав би бути за умов конкуренції на валютному ринку. Деякі експерти стверджують, що при нинішньому стані економіки, навіть при продовженні воєнних дій реальний курс гривні має виходити за межі 15-20 гривень за долар США.

Валютна нестабільність пов’язана з «гнучким курсом гривні», на який Україна перейшла з лютого 2014 року. Раніше курс тримався в одному коридорі протягом багатьох років – спочатку долар коштував 5 гривень, потім – 8 гривень. Зараз «вважається за нормальне», коли гривню навіть без економічних потрясінь хитає в межах 10-15% протягом року. Восени-взимку національна валюта падає, а навесні – зміцнюється. В основному це пов’язано з сезонним характером експорту (зерно) та імпорту (газ, вугілля), а також особливостями бюджетної політики, коли перед новим роком екстрено освоюються залишки бюджету.

Ще в грудні економіст IMF Group Григорій Кукуруза попереджав, що взимку гривня може просісти до 29 гривень за долар, а навесні – повернутися на рівень 27,5 гривні.  Щоправда, за фактом ми увійшли в коридор 28-29 гривень за долар уже в січні, хоча за прогнозами, найвищий курс повинен був бути в кінці лютого, а з початку березня – стрімко падати.

Втім, мабудь, панікувати не варто. Минулої зими курс долара досяг максимуму приблизно в цей же час – 9 січня. Тоді долар коштував 28,9 гривні, що не завадило йому «просісти» до 25,5 гривні влітку.

Хоча найгірший варіант теж варто мати на увазі, якщо живеш в Україні. Деякі експерти наголошують на тому, що економіка практично не зростає, зате підходить час виплати боргів перед МВФ та іншими структурами. Це все загрожує великими труднощами для нашої валюти.

За прогнозом експерта, до кінця 2018 року курс гривні з великою ймовірністю перевищить 30 за долар. У кращому для населення випадку – можна сподіватися на вартість долара на рівні 28,5 гривні.

Українській владі треба гарно виглядати перед надходженнями наступного траншу МВФ, показати, що економічна політика (зокрема, завдяки попереднім грошам МВФ) стала ефективнішою. Тож це також штучне зміцнення гривні. Показують гарне обличчя при поганій грі. Після отримання траншу 99% девальвація продовжиться, як мінімум до 30,1 грн за долар.

Тим часом Національний банк України показує монети номіналом 1, 2, 5 і 10 гривень, які повинні згодом замінити паперові гроші.  Як бачимо, сценарії можуть бути дуже різні – і з гривнею, і без неї, і навіть з «копійками». Головне – це можливість спокійно дивитися в майбутнє, а не здригатися від постійних стрибків курсу і невизначених перспектив, тому що говорити про курс в Україні– найбільш невдячна справа.

Нинішній курс, обраний владою в економіці, є невдалим для країни і це відчуває національна валюта. Отже, знову ж таки набираємося терпіння і очікуємо чергових виборів, зоб все-таки спробувати знайти сред кандидатів саме тих, хто готовий виводити країну і нац валюту з глибокої прірви.