Польща манить роботою…

З 11 червня громадяни України можуть в'їжджати без віз до Європейського Союзу. Правда, тільки на три місяці і без права на роботу, але і це вже починають відчувати деякі польські компанії.

Проблема працевлаштування не втрачає актуальності в Україні. З кожним роком  збільшується кількість претендентів на кожну вакансію. Крім того, все більша кількість підприємств або частково, або повністю припиняють свою діяльність, що призводить до звільнень персоналу та збільшення відсотка безробітних. Ситуація на ринку праці України виглядає загрозливою. Кількість вакансій, де пропонується мінімальна зарплата, зросла до рекордних 30 %, а загальний рівень безробіття вже впритул наблизився до позначки в 40 %. Причому, із загальної кількості працездатного населення країни, близько 7,5 млн осіб є економічно неактивними. І за оцінками глави Міністерства соціальної політики України до кінця 2018 р. близько 2,5 - 3 млн українців будуть офіційно вважається безробітними.

З 11 червня громадяни України можуть в'їжджати без віз до Європейського Союзу. Правда, тільки на три місяці і без права на роботу, але і це вже починають відчувати деякі польські компанії. Уряд повинен якомога швидше виробити нову міграційну політику, тому що українські робітники - майже в кожній другій польській компанії.

Хоч офіційно працювати з одним лише біометричним паспортом можна - потрібна спеціальна віза і дозвіл на роботу, багато хто працює нелегально або напівлегально. "Напівлегально" - тому що, наприклад, Польща і Угорщина часто закривають очі на відсутність документів у українців, оскільки потребують дешеву робочу силу, що обурює багатьох місцевих, які нарікають, що українці заважають їм заробляти.

Сьогодні у Польщі працює майже 1,5 мільйона українців. І тільки половина з них мають офіційний статус. Це не дозволяє отримувати їм правову та соціальну допомогу ані з боку роботодавця, ані з боку держави, як однієї так і іншої.

Та чи має на меті влада озброїти українських трудових мігрантів та студентів правовими знаннями, а також допомагати долати виникаючі труднощі та відчувати себе причетними до єдиної  української родини?!

Поляки дуже прискіпливо і уважно ставляться до наших заробітчан, а ще уважніше — до студентства. Близько 80 тисяч українських студентів навчаються в Польщі, а це майже чотири київські національні університети.

На польських сайтах з працевлаштування на сезонні роботи шукають працівників з України на зарплату 2,4 тис злотих (17 тис. грн), раніше вони отримували близько 1,8-2 тис. злотих (13-14 тис. грн). Хоча у Польщі робочих рук не вистачає. За даними Євростату, рівень безробіття в Польщі - один з найнижчих в Європі, і становить 4,5% (середній показник в Євросоюзі - 7,8%).

Введення безвізового режиму для громадян України призвело до нервозності на польському ринку праці. Роботодавці стали побоюватися, що українських співробітників залучать на більш високі зарплати в Західній Європі.

Але для трудової еміграції українці як і раніше будуть вибирати насамперед Польщу. По-перше, це законна зайнятість в поєднанні з гарантованою соціальною допомогою. Доходи і раніше в кілька разів вище, ніж в Україні, а також соціально-культурна близькість. Тільки в другому кварталі число зайнятих в компанії українців зросла на 30% по порівняно з аналогічним періодом минулого року.

 Отже, модель вітчизняного ринку праці може і повинна будуватись з урахуванням закордонного досвіду. Однак його застосування потребує коректності та здорового глузду. Крім того, досвід зарубіжних країн показує, що ще жодній країні не вдалося цілком розв’язати всі наявні проблеми сфери ринку праці лише одним методом.

Тому, при формуванні вітчизняної моделі ринку праці необхідно враховувати особливості моделей ринку праці, що існують у світовій практиці, соціально-трудові традиції та психологічні національні особливості вітчизняних працівників, початкові соціально-економічні умови формування ринку праці.