Безліс. Замість лісів пустелі.

За приблизними підрахунками, виторг від незаконної вирубки лісів в Україні можна оцінити у сотні мільйонів доларів щороку. Однак держава зазнає не лише фінансових втрат.

Українські ліси знищують під гучні обіцянки політиків зупинити цю екологічну катастрофу. За приблизними підрахунками, виторг від незаконної вирубки лісів в Україні можна оцінити у сотні мільйонів доларів щороку. Однак держава зазнає не лише фінансових втрат.

 В першому півріччі 2017 року обсяги незаконної вирубки збільшилися на 36%, що буде у цьому році можна тільки здогадуватись, раніше існувала тенденція тримати в таємниці інформацію про справжні масштаби незаконної вирубки лісів. Аргументація була досить простою: що чим більше рубають лісу – то гірше оцінюється праця лісових господарств. А говорити про власну незадовільну роботу не хотілося нікому.

Незаконна вирубка. Жахливо, але формально левова частка знищених лісів вирубувалася цілком законно, що підтверджується великою кількістю документів.

Найпростіший спосіб – санітарна вирубка. Бо вона не тільки законна, а й навіть входить до обов’язків лісорубів. Щоправда, “санітари лісу” вирубують не тільки сухостій, ослаблені, хворі дерева, а й знищують цілі гектари цілком здорових дерев, які потім, власне, й везуть за кордон. Рік тому Кабінет міністрів тимчасово заборонив санітарні вирубки. Однак ця заборона, на думку видання “Український лісовод”, не зупиняє лісорубів : «лісові “жнива” попри всі існуючі заборони в розпалі» - пишуть у виданні.

Цього року половина здорової деревини, яку вирубали в Україні, була вирізана саме під час санітарних вирубок. Екологи б’ють на сполох, адже, з їхніх слів, 80% дерев, відкрито вирубаних лісниками, були здорові. А отже, вирізані незаконно.

«Нам потрібні гроші на поновлення лісу, його охорону, будівництво лісових доріг. Ці гроші треба заробляти. Зараз вони йдуть у комерційні структури», — говорить Юрій Марчук з Комітету лісового господарства. З його слів, 80 копійок з кожної заробленої Комітетом гривні повертаються в ліс новими насадженнями чи іншими видами екологічних заходів, але з незаконних вирубок жодної копійки на це не йде. Буде доречно сказати, що бюджетне фінансування Держкомлісгоспу минулого року здійснювався лише на 33% від потреб.

Якщо так вирубувати Карпати, як це відбувається сьогодні, то через 10 років ми можемо забути про них не тільки як про курорт. Сьогодні треба намагатися достукатися до всіх і зупинити знищення золотого ресурсу, який випилюють бензопилою.

Ліс для Закарпаття — це як вугілля для Донбасу і каштан для Києва. І зміна господарів на ринку, який є ледве чи не єдиним джерелом прибутків місцевого населення, навряд чи пройде без ускладнень.

Гроші осідають у кишенях окремих людей, місцевих корупціонерів, та в київських кабінетах. Той ліс, який сьогодні зникає через “чорні схеми”, мав би стояти віками і стати основним ресурсом не як лісоповалу, а як курорту України та Європи. Кому ж вигідна ця рубка, якщо держава з цього нічого не має і якщо людям немає з цього перспективи?!

Нажаль постійно про цю проблему влада намагається забувати. Але ліс – це легені України і не лише України, а й Європи. Наш ліс йде до Європи і потім повертається до нас за велику ціну у вигляді готових виробів.

Десятки акцій активістів у спробах зупинення  вивезення  цього богатства натикалися виключно на супротив самої влади.

Ліс- це майбутнє і не варто про це забувати.