Затягніть паски!

Бідність стала найважливішою рисою вітчизняного життя.

— Я не переживаю за курс долара — усі гроші вклав у долар.

— Може, все-таки — у долари?

— Та ні, саме в долар, на два забракло гривні

(з Інтернету)

Бідність стала найважливішою рисою вітчизняного життя. За стандартами ООН, Україна є однією з найбідніших країн у світі. За даними соціологів, половині сімей грошей вистачає лише на їжу, через різке зростання тарифів і цін громадяни заощаджують буквально на всьому, борги по комуналці ростуть величезними темпами, а лікування, туризм і розваги стають для більшості недозволеною розкішшю.

Більшість соціологічних опитувань підтвердили: українці все ще витрачають левову частку своїх доходів (до 75%) саме на харчування. Зі зростанням темпів інфляції на другий план відійшли розваги, одяг та хобі. Навіть на новорічні свята українці вимушені брати кредити.

Проте експерти обнадійливих прогнозів на найближчий період не дають: вартість продуктів буде тільки підвищуватися, в середньому на 16,4%.

Найперша причина тому - накрутка експортерів, які намагаються компенсувати затрати на персонал, обладнання та ще й заробити на продажу бодай щось. Менше стали постачати городини на зовнішні та внутрішні ринки й аграрії.

В той час, коли ООН звітує про 60% українців за межею бідності, їжа для нас стає більш недоступною. Як наслідок люди шукають так звані акційні пропозиції у супермаркетах, де не завжди можна знайти свіжий товар, з'являється суттєвий ризик харчового отруєння. Навіть цьогорічний неврожай на 8% нижчий, ніж у попередні періоди.

За даними уряду, зараз в Україні близько 12 млн пенсіонерів, і 8 млн з них отримують мінімальну пенсію - 1300 гривень, причому в Мінсоцполітики заявляють, що деякі отримують ще менше - близько 950 гривень. Це означає, що більшість пенсіонерів живуть за межею бідності.

Експерти прогнозують, що після хвилі подорожчання в Україні можливий колапс житлово-комунального господарства, який спостерігався наприкінці 1990-тих років, коли через неспроможність сплачувати комунальні послуги борг населення складав 80%. До того ж система житлово-комунального господарства донині залишається застарілою та збитковою і з кожним роком ця проблема поглиблюється.

В Україні реформ у житлово-комунальному господарстві не було ще із 1970-тих років: все зношене, неенергоефективне, а тарифи увесь час підвищуються. Зараз українці готові тимчасово потерпіти труднощі, але тільки якщо далі будуть серйозні реформи.

На жаль, за будь-яких розкладів цінники в магазинах до колишніх рівнів не повернуться вже ніколи. Питання полягає лише в тому, чи справа обмежиться простою інфляцією, вимірюваною десятками відсотків, чи ж, після отримання заробітної плати, завданням багатьох буде швидше добігти до найближчого магазину і залишити там усе зароблене. Ми це вже проходили. Повертатися назад немає великого бажання.

  І на цьому фоні заяви, що українці багато їдять, чи що українці стануть жити краще виглядає, як знущання.