Звернення батьків дітей з інвалідністю та дорослих з інвалідністю до Президента

Шановний, пане Президенте!

До Вас звертаються батьки дітей з інвалідністю та дорослі з інвалідністю, які все своє життя виборюють шанс бути повноцінними громадянами своєї держави! Вимагаємо від Вас як від Гаранта прав і свобод людини і громадянина України, звернути увагу на наше грошове забезпечення, а саме принизливий розмір соціальної допомоги по інвалідності!

Так, станом на 1 жовтня 2017 року соціальна допомога на дітей з інвалідністю до 6 років з надбавкою на догляд складає 1729,40 грн, що є дуже мізерним для задоволення мінімальних потреб дитини (витрати на засоби гігієни - 1000 грн, медичні препарати та аналізи (найпростіші 1000 грн), спеціальне взуття - 1000 грн (щонайменше в сезон), харчування, комунальні послуги та одяг, витрати на логопедів, педагогів і т.д., а ще значні потреби палітивних дітей та дорослих, що знаходяться в умовах домашнього догляду (список всього необхідного неможливо перелічити). Ми просимо Вас звернути увагу на це невідкладне питання тому, що не завжди наша держава забезпечує таких дітей та дорослих тим, що необхідно. Не завжди працюють і програми по забезпеченню безкоштовними ліками і засобами реабілітаціі, у той час, як людям з інвалідністю необхідне дороговартісне лікування, як в межах України так і за кордоном (до прикладу амбулаторне лiкування в МКВЛ iм. проф. Козявкiна коштує 11 940 грн, а перебувати на лікуванні треба щонайменше 4 рази на рiк). Варто сказати також про те, що у дітей і дорослих з інвалідністю в цілому є необхідність і в інших потребах, на які не вистачає коштів і які на сьогоднішній день не може забезпечити для них держава. 

Країна хоче вживати заходів для популяризації важливості виховання та розвитку дитини, ролі територіальної громади у забезпеченні найкращих інтересів дитини, неприпустимості розлучення дитини з батьками через особливості її розвитку, негативних наслідків інституційного догляду та виховання для дитини і суспільства в цілому, але не хоче забезпечити на належному матеріальному рівні потреби таких дітей та їх сімей.

Сім`ї, що виховують дітей з інвалідністю варті уваги, адже на утримання дитини чи дорослого з інвалідністю в спецзакладі держава витрачає в рази більше коштів, ніж соціальна допомога, яку отримує така сім`я. 

Також хотілось би врахувати той факт, що мати дитини з інвалідністю не може вийти на роботу та отримувати заробітну плату, (а частіше за все такі сім`ї виховуються ще й без батьків і сторонньої допомоги), оскільки мати або опікун дитини (дорослого) з інвалідністю присвячує весь свій вільний час догляду за хворим та докладає максимум зусиль аби поставити його на «ноги» адже такі люди є такими ж рівноправними членами суспільства, як і ми з Вами. Закони, положення і т.д. про інклюзію в дитячих садках та школах працюють лише на папері, а в житті такі матері виборюють право своєї дитини бути членом все того ж суспільства. Це не просто слова а факти, з якимим ми стикаємось щодня! 

У зв`язку з викладеним вище ВИМАГАЄМО переглянути алгоритм розрахунку соціальної допомоги по інвалідності та виходити не з розрахунку прожиткового мiнiмуму (як зазначено у статті 2 ЗУ «Про державну соціально допомогу інвалідам з дитинства та дітям інвалідам»), а з розрахунку мінімальної з/п по Україні на 2 членів сім`ї (дитини та матерi (опікуна). Або інший алгоритм розрахунку соціальної допомоги, при якому родина що виховує дитину чи дорослого з інвалідністю матиме змогу оплачувати свої витрати. 

Дуже сподіваємось бути почутими, бо дорослі та діти з інвалідністю гідні кращого життя!