ЧЕРГОВА ПОМИЛКА ПОРОШЕНКА

Рабінович і Мураєв – нафталінові фігури, з якими мало хто хоче мати справу в сучасному політичному істеблішменті. Порошенкові ж вони знадобилися лише тому, щоби відщипнути дещицю від Опоблоку і “замочити” найбільш одіозних супротивників режиму. Натомість у стратегічному вимірі він втрачає набагато більше, підсилюючи антиукраїнські сили.

ЧЕРГОВА ПОМИЛКА ПОРОШЕНКА

Їх у нього останнім часом накопичилося так багато, що, можливо, і не слід було би звертати увагу на ще одну. Але це така тактична помилка, яка з часом може призвести до стратегічної поразки.

Я кажу про використання Порошенком у вузько-політичних інтересах партії “За життя” та телеканалу Ньюсван. Рабінович і Мураєв – нафталінові фігури, з якими мало хто хоче мати справу в сучасному політичному істеблішменті. Порошенкові ж вони знадобилися лише тому, щоби відщипнути дещицю від Опоблоку і “замочити” найбільш одіозних супротивників режиму. Натомість у стратегічному вимірі він втрачає набагато більше, підсилюючи антиукраїнські сили.

Несерйозно робити ставку на Опоблок як на основну опозиційну силу в Україні, тим більше що нардепи від цієї політичної сили давно вже підтримують партії влади у парламенті. Багато хто із серйозних гравців усередині України та за її межами давно не роблять ставку на бойківців. Розігрувати карту Опоблоку можна лише заради випомповування грошей із кишень довірливих анти-українців, які не знають реалій нашого життя. Але таких стає все менше й менше. Якщо в чомусь і повинен бути зацікавлений Порошенко, так це у дробленні опозиційних сил, доведенні до абсурду їхньої діяльності. Коли ж на противагу їм використовують такі ж маргінальні сили, то це не комічно. За п’ять хвилин до виборів, парламентських і президентських, вони здатні об’єднатись, зрозумівши, як жорстоко їх обдурили.

Те саме стосується й теми “мочилова”. Нацькувавши одного маргінала на іншого, можна сподіватися не лише на їхнє взаємне знищення, а й на спрацювання звичного у політиці правила бумерангу, коли все обернеться проти тебе, а таємне стане явним.

Але не це головне у використанні Порошенком партії “За життя” і телеканалу Ньюсван. Ставши на службу президентові, і ця тенденція щоразу є очевиднішою, політичні маргінали уповні використовують свої ресурси для жорсткої антиукраїнської пропаганди, ні в чому не поступаючись, а деколи й переважаючи за запопадливістю Кремлю своїх колег на російських політичних ток-шоу. За великим рахунком, шкоди від них більше, ніж користі.

Окремо слід сказати про потужний удар по свободі слова, який наносять ці політикани. Якщо завдяки їхнім ресурсам анти-українці брешуть і зводять наклепи на Україну, то це ніяка не свобода слова, а жорстока пародія на неї. Брехня, яка видається за інакшу думку, і свобода слова несумісні.

Співробітництво Порошенка з партією “За життя” і телеканалом Ньюсван не призведе ні до чого доброго. Прокуратура і державні органи, які мали би реагувати на те, що відбувається в партіях і на телебаченні, палець об палець не вдарили, аби припинити антиукраїнський шабаш, який щодня бачимо у виконанні партії “За життя” і телеканалу Ньюсван. Політична сліпота може дорого обійтись не лише Порошенку, а й Україні.

Неперебірливе ставлення до буцімто союзників уже не один раз грало злий жарт із Порошенком, наносячи непоправної шкоди його іміджу. Це лише в дипломатії слід бути обережним, а політика вимагає рішучості. Тому не слід плутати праведне з грішним. Втрачені можливості ніколи не повертаються. Репутаційні плюси ніщо на тлі мінусів суверенності України через недалекоглядність  і боягузтво її перших керівників.

Анатолій ВЛАСЮК

18 листопада 2017 року