Як розвивається ЛНР за керівництва голови так званої народної республіки

В сучасних глобальних реаліях відбуваються різні негативні процеси, серед яких спостерігаємо розпад держав, анексія певними країнами частин інших, або добровільне відокремлення.

Проте, найбільш загрозливими для національної безпеки є тероризм та сепаратизм. І, нажаль, наша країна потерпає від цього вже більше трьох років.

Давайте розберемося в тому звідки як кажуть в народі «ростуть ноги». Не треба бути експертом, щоб у цій всій ситуації побачити вплив іншої держави на внутрішні процеси на Сході України. Все почалося з анексії Криму Російською Федерацією. Не є секретом, що наші східні сусіди планували цей сценарій давно, заселяючи півострів і східні області України своїми жителями, а побачивши, що все вийшло почали підбурювати ситуацію і в Луганській області.

Вагомим інструментом Росії завжди слугує пропаганда, яка як чума розповсюджується і зомбує людей. Ще одним інструментом є фінансування, яке вона перераховує на озброєння сепаратистів та на оплату російського війська і найманців, які воюють на території ЛНР.

Тут постає питання, що ж відбувається там, де вважають себе керівниками голови так званих народних республік, зокрема ЛНР Ігор Плотницький.

Звичайно ж мірилом розвитку кожної держави є будівництво. Чи будує щось ЛНР? Відповідь очевидна… Ще з початку правління ЛНР, порізали на металобрухт і вивезли у Росію велику частку діючих заводів, які давали людям роботу і засоби для існування. Також перспективна гірнича промисловість Луганської області, де через військові дії вийшли з ладу левова частка шахт. Заслуговує на увагу й дорожня інфраструктура, де зруйновано не тільки автошляхи, а й залізничні колії.

Також постраждав від військових дій і житловий фонд. В цілому в Луганській області по всій лінії розмежування близько 7,3 тисячі будинків частково або повністю зруйновані.

Та все ж оцінки вартості зруйнованих складових виробничої, комунальної, соціальної, транспортної, енергетичної та іншої інфраструктури носять орієнтовний характер через неможливість оглянути об’єкти, розташовані на підконтрольній терористичним угрупованням території.

Попри інфраструктуру, яка з кожним днем отримує руйнівні удари найбільш страждає населення. Через пошкоджені комунікації люди не мають базових засобів для існування, таких як вода, електроенергія, продукти харчування, зв’язок та інше. Також відчувається тиск на населення з боку так званої влади. Люди бояться вільно висловлюватися, мати політичні переконання та обмежені людські права і свободи українців.

Отже, якщо проаналізувати розвиток інфраструктури Луганської області, то слово «розвиток» аж ніяк не характеризує стан території і рівня життя людей. Тут краще асоціюється слово «руїна», оскільки все те, що так довго будувала українська влада разом з українським народом знищена вщент. Ось так «русский мир» робить усе для народу, який його підтримує…