Книга може слугувати справжнім путівником по місту.
«Хто не пам’ятає минулого, буде приречений пережити його знову!» Ця фраза досить таки заяложена у виступах політиків різного масштабу, але ж від того не втрачає своєї актуальності. Відгриміли, здається, пристрасті по перейменуванню вулиць, небо залишилося на своєму місці, а не впало на землю, як того боялися комуністи, пошта не перебуває в колапсі, а власників бізнесу й нерухомості ніхто не зганяє під дулом кулемета змінювати паспорти та документи на право власності.
Але залишається пам’ять. І вона викладена на сторінках цікавої збірки «Декомунізація в Білій Церкві. Інформаційний довідник з перейменування вулиць у 2016 році», яка вийшла у видавництві «Час Змін Інформ» 2017 року. Замість слів «Біла Церква» можна було б підставити назви інших міст, але в цій статті мова йде про найбільше місто Київщини. Зі сторінок довідника можна довідатися про процеси, які передували прийняттю рішення про перейменування вулиць та інших географічних об’єктів. Авторський колектив дослідив питання і висвітлив процеси, які передували прийняттю рішення проголосованого у сесійній залі Білоцерківської міської ради.
Автори спираються на документальні джерела, які можна знайти у відкритому доступі. Тим фантасмагорічніший вигляд має опис роботи групи, яка подавала пропозиції, обґрунтовувала їх, та, і це найважче в українських умовах, шукала консенсус. І це при тому, що в робочій групі по декомунізації працювали і… комуністи.
Книга може слугувати справжнім путівником по місту. В ній вміщено не лише дані про злочинну діяльність людей, які нищили українську державність, не тільки подається життєвий шлях видатних постатей в українській історії, а на фрагментах плану міста вказано розташування перейменованих об’єктів. Крім того книга багато ілюстрована портретами історичних діячів, а також зображеннями, які характеризують той чи інший етап розвитку країни та міста.
Книга «Декомунізація в Білій Церкві. Інформаційний довідник з перейменування вулиць у 2016 році» має стати й цікавим матеріалом для істориків і краєзнавців. Сьогодні події початку 2016 року здаються близькими, але мине кілька років й вони стануть об’єктом для історичного аналізу та пошукової роботи. І тут книга приходитиме на допомогу, адже в ній вміщено результати голосування по питанню декомунізації, з посиланням на відеоматеріали в мережі Інтернет, які показують зовсім іншу картину, ніж сухі протоколи засідань Білоцерківської міської ради. Тож багатьом політичним силам є за що червоніти від сорому перед Україною.
Прочитавши книгу «Декомунізація в Білій Церкві. Інформаційний довідник з перейменування вулиць у 2016 році» хочеться поаплодувати авторам за проявлену громадянську свідомість, точність до деталей, а краєзнавцям з інших міст порадити взяти приклад з білоцерківців, які ретельно дослідили, описали і смачно подали процес повернення національної пам’яті в окремо взятому українському місті.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.