МОЗ використовує клінічні протоколи як прикриття власної некомпетентності

Намагаючись начебто долучити українську медицину до здобутків західної науки, Міністерство ставить під загрозу здоров’я українців та знімає з себе будь-яку відповідальність.

В рамках міністерського законопроекту №т6327 «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» крім решти небезпечних для українців нововведень Мінздрава окремої уваги вартує ініціатива надати можливість лікарням на власний розсуд обирати клінічні протоколи у разі відсутності уніфікованого протоколу. Що таке медичний протокол і чому він важливий? Відповідно до нього формується медичний маршрут пацієнта. Тобто для випадків кожної окремо розглянутої хвороби прописується послідовність відділів та рівнів закладу охорони здоров’я, через які пацієнт має пройти.

Основна проблема тут полягає в тому, що лікарням надається право самостійно обирати, протокол якої держави використовувати. В той самий час на лікарні покладається і обов’язок перекласти обраний протокол на українську. Але не прописано хто саме має це робити: професійний перекладач, лікар, що має певний рівень володіння мовою? А що робити у випадку існування 2 подібних перекладів? Хто нестиме відповідальність за точність та достовірність перекладу? Хто його оплачуватиме? Не МОЗ точно. Взагалі складається таке враження, що Мінздрав вирішив примусово «делегувати» майже всі свої повноваження. Неясно тільки, за що вони зарплати отримувати будуть.

Вкотре переконуюся, що цей законопроект було написано з неймовірним поспіхом. Або ж реформою галузі охорони здоров’я займаються абсолютно некомпетентні люди. Як би там не було, неоспорюваним є факт, що нічого хорошого мільйонам українців ця ініціатива Міністерства не принесе. Сподіваюся, вересневе голосування за законопроект все ж врятує нас від свідомого знущання над собою же. Надіюсь лише на здоровий глузд наших парламентарів.