«Впасти чи не впасти? » - роздуми гривні

Відкладення надання траншу МВФ на курс гривні в цьому році ніяким чином не зможе вплинути.

Золотовалютного резерву України досить, щоб утримувати курс на потрібному рівні, таким чином він зараз становить близько 17,5 мільярдів доларів, в тому числі чисті міжнародні резерви, якими Нацбанк може вільно розпоряджатися без вказівки МВФ, становить 5,5 мільярдів доларів. Це вистачить в цьому році і на покриття виплат за зовнішнім боргом і на покриття дефіцита поточного рахунку балансу.

Для того, щоб Україна обслуговувала зовнішні борги і покривала дефіцит поточного рахунку, в 2018-2020 роках існує потреба у валюті в розмірі 10-12 мільярдів доларів на три роки. Тобто Україні на найближчі три роки потрібно від 30 – до 32 мільярдів доларів валютних ресурсів. Звідки Україна може взяти ці гроші? МВФ можуть дати в кращому випадку 2-3 мільярда доларів, якщо ще й дадуть. Міжнародні фінансові організації, таким як ЄБРР, Світовий банк теж можуть дати, але близько 1-2 мільярдів. На жаль, поняття інвестицій для України все більше стає лише абстрактним поняттям, а не реальності, завдяки ведення політики, яку ухвалив Уряд по відношенні до підприємців і бізнесменів. За останні кілька років такі прямі інвестиції скоротилися до 1 мільярда доларів, але для такої країни, як Україна - це ніщо. Раніше, до ускладнення ситуації на Донбасі, ця цифра варіювались в районі 7 мільярдів доларів в рік.

Нещодавно Президент України Петро Порошенко гордо заявив, що інвестиції в Україну зростають і в цьому році зросли на 500 мільйонів доларів, але це просто смішно. Або йому хтось пише занадто радісні мови, не дивлячись на такі негативні показники, або Він не вникає в ті речі, про які він говорить, але як бізнесмен він повинен розуміти, що 500 мільйонів для 40-мільйонної країни - це мізер, це мінус, а не плюс!!!

Все це призводить до того, що Україна з кожним роком все більше закопуватиме себе в боргову яму та фінансову залежність від МВФ, кредитів та відстрочок. Світові партнери на сьогодні не задоволенні роботою уряду і парламенту України. В останній день роботи Верховної Ради України, перед виходом на довгострокові канікули, депутати встигли лише частково прийняти пенсійну реформу. Нагадаю, що пенсійна реформа – це один із 11 кроків , на які підписалась Україна, аби отримати черговий транш від МВФ. Єдиний можливий варіант вирішення цього питання – зміна уряду та зміна парламенту. Саме через політичну складову Україна має такі проблеми економіки. Також одним із цих 11 маяків-реформ, які надав МВФ Україні – це досить суб’єктивна боротьба з корупцією. Вочевидь зняття недоторканності з п’яти депутатів за останні декілька днів – це такий собі прояв боротьби з корупцією, яку хоче показати український уряд для світового товариства. Через такі достатньо жорсткі вимоги МВФ та Американського уряду до України, влада змушена була в останні декілька днів продемонструвати хоч якийсь прогрес, проте демонстрація прогресу це одне, а жорсткі вимоги МВФ, які стають дедалі ще більш жорстокішими, треба виконувати а не імітувати. 

В будь-якому разі, надходження або ненадходження кредиту від МВФ для України ніяким чином не зможе впливати на курс долара, проте, знаючи політику Національного банку, можна вже сьогодні абсолютно відверто говорити про те, що восени Нацбанк розпочне спекулювання цим фактом, пояснюючи причини девальвації гривні, яка вочевидь відновиться.  

Нагадаю, в бюджет 2017 року, уряд вніс курс на рівні 27,2 грн. за один долар, також уряд запрограмував ріст девальвації до 2020 року на рівні 31 гривня/1 долар, тобто очевидно уряд з національним банком вирішив позбуватись проблем за рахунок девальвації гривні, при чому я підкреслюю, що це штучна девальвація і ніяких причин для падіння гривні в цьому році немає.  

Замість випрошування чергових траншів, Уряд мав би займатися розбудовою економіки, створювати вільні економічні зони, вводити податкові пільги для інвесторів, заохочувати зміцнення промислового потенціалу країни.

Натомість нам пропонують «гелікомптерні шоу», штурми офісних центрів, дешеве дійство у Верховній Раді і промови Президента, в яких інформація добре прикрашена і не відповідає стану речей.