Пенсійна реформа від Гройсмана, чи хто дожив до пенсії, той агент Путіна

Грошові пенсії в Російській імперії започатковано указом Петра І «Про пенсіон колишнім військовим», яким встановлювалось: «Призначити достойне довічне утримання, аби не ганьбили честь мундиру».

У 1956 р. прийнято Закон СРСР «Про державні пенсії», яким передбачалася виплата пенсій за віком, за інвалідністю (у зв’язку з виконанням державних або громадських обов’язків, обов’язку громадянина СРСР щодо спасіння людського життя, з охорони соціалістичної власності або соціалістичного правопорядку) та у зв’язку з втратою годувальника. Два останні види пенсій стосувалися також військових рядового, сержантського і старшинського складу строкової служби, студентів вищих та середніх спеціальних навчальних закладів.

На сьогоднішній день дефіцит пенсійного фонду складає 141 мільярд гривень, при тому, що взагалі весь бюджет фонду діє в рамках 250-280 мільярдів гривень. Тобто 50% того, що в рік потрібно на виплату пенсій – це є прямий дефіцит, це гроші, які йдуть з державного бюджету в погашення цього дефіциту.

В Україні існує сьогодні 20 мільйонів працездатного населення, проте тільки 10 мільйонів платять єдиний соціальний внесок. При всьому цьому пенсіонерів – 12 мільйонів. Виходить таким чином, що на одного пенсіонера доводиться менше, ніж один працюючий. Тобто ми маємо розуміти, що солідарна система, в якій ми сьогодні живемо вичерпала себе і будь-які дії щодо її покращення, без принципової зміни підходу до цієї системи буде призводити тільки до необхідності збільшення пенсійного віку і як наслідок зменшення пенсіонерів і зменшення виплат пенсійного фонду.

Перший нюанс, який побачили економісти в новій пенсійній реформі – це те, що вона зберігає ознаки солідарної пенсійної системи. Пенсійна реформа по суті нічого не міняє в принципі, вона залишається солідарною системою і не є накопичувальною. Логіка солідарної системи полягає в тому, що пенсіонер, який сьогодні перебуває на пенсії, отримує кошти за рахунок працюючих. Його пенсію будуть виплачувати ті люди, які будуть працювати, коли він вийде на пенсію. Жорсткої прив’язки до його особистих внесків в пенсійний фонд нажаль немає, хоча була спроба створити якісь особисті пенсійні рахунки, все рівно є загальна система нарахування і кожна людина під неї підпадає.

В даній ситуації об’єктивний стаж при збереженні солідарної системи логічно, що  призведе до збільшення пенсійного віку, але якщо збільшення пенсійного віку є дуже не популярним в суспільстві, уряд пішов на збільшення пенсійного віку прихованим шляхом.

При наявності 35 років не загального трудового а страхового стажу по закінченню цієї пенсійної реформи та системи і досягненні 60 років, людина може вийти на пенсію. Якщо вона не має 35 років страхового стажу, вона працює до 63 років і тоді їй відкривається можливість вийти на пенсію в 60 років при наявності 25 років стажу. Якщо по досягненні 63 років в неї немає цього стажу, вона працює далі до 65 років. В такому випадку вона має можливість вийти на пенсію, маючи 15 років стажу, проте у випадку, якщо в неї і цих років немає, їй нараховується соціальна допомога, яка буде менша, ніж пенсія. Таким чином, забезпечується приховане підняття пенсійного віку з метою зменшення фактичних видатків пенсійного фонду. Наскільки це в дійсності є проблемним для сьогоднішньої України?

Той факт, що створена система фактично не зачепить вже діючих пенсіонерів – це є однозначно позитивний момент, хоча по багатьох пенсіонерах, яким нараховувалась пенсія із специфічних законів, зокрема наукових працівників, механізм так званого «осучаснення пенсій» призведе до того, що їм буде просто перераховано пенсію, виходячи із загальної системи.

Якщо прочитати текст законопроекту, то одразу виникає безліч риторичних запитань. По-перше, неозброєним оком стає зрозуміло, що текст не узгоджувався ні з Мінфіном, ні з Мін’юстом, ні навіть з Мінекономіки, тобто не пройшов жодної з необхідних процедур відповідності.

Документ не узгоджений з Бюджетною резолюцією, тобто грошей на нього не передбачено.

Відповідальність за фінансування більшості соціальних витрат, які зараз належать до Пенсійного фонду перекладаються на держбюджет та на місцеві бюджети, і вказують про невстановлений відсоток між державними і місцевими бюджетами. Тобто очевидно, що всі будуть сидіти без грошей.

В якості приємного додатку, уряд запропонував осучаснити мінімальну пенсію, проте так, як сьогодні мінімальну пенсію отримують близько 8 мільйонів пенсіонерів, то єдиним запитанням буде фінансовий ресурс.

Істотно зміниться формула нарахування пенсії, а особливо буде змінений коефіцієнт страхового стажу, який буде нарахований таким чином, що якщо сьогодні пенсія нараховується за один рік стажу 1,35% від заробітку, то якщо ви, наприклад, маєте 30 років, то ваша пенсія складатиме приблизно 42% від вашого сьогоднішнього заробітку. То тепер цей коефіцієнт стає 1.

Тобто при 35 років стажу, ви будете мати пенсію 35% від вашого середнього заробітку. Таким чином виходить, що загальна формула складається з трьох частин: перша частина є середня заробітна плата в країні, другий коефіцієнт – співвідношення вашої заробітної плати до середньої заробітної плати в країні та сума множиться на коефіцієнт страхового стажу.

6 тис(сер.з/п)+(12 тис(власна з/п)/6тис) * 35 років (%) = 2800 гривень пенсії.

На тлі цих ініціатив, по країні періодично проходять акції протестів привілейованих пенсіонерів, колишніх правоохоронців, науковців, тощо.

Держава вчергове замовчує загальнонаціональну проблему з зарплатами, падінням бізнесу, безробіттям, а всі дії можновладців направлені для отримання чергового «солодкого» траншу, який вони збираються дружно поділити  і так же дружно не думають віддавати, а перекладуть це на плечі дітей та онуків обкрадених ними пенсіонерів.

Український народ, який обрав сьогоднішню владу, який відстояв, а хтось приймав революцію гідності, знову дурять, забирають останні кошти в пенсіонерів, обкрадають працююче населення, залишаючи їх без можливості на гідну старість. За солодким словом «реформ» вчергове опинилась мильна бульбашка, яка лусне, як тільки можновладці виїдуть із накраденим бюджетом за кордон.