Війна – покарання за незнання уроків історії.

Ніхто, окрім нас...

Війни існують у світі відтоді, як з’явилось людство і причинами їх початку слугував розподіл ресурсів або кордонів. За кілька тисяч років війни не змінюються, вони завжди просочені кров’ю мільйонів жертв та запахом випалених земель. Змінюються лише противники.

Коли німецькі загарбники напали на СРСР, всі слов’янські народи об’єднались заради боротьби за вільне життя від окупанта. Воювали чоловіки, жінки, навіть діти. Всі боролися за право на щасливе життя, за благополуччя своє родини, за порятунок мільйонів від винищення нацистськими військами. Однак, можна сміливо погодитись з думкою, що вся історія людства іде по спіралі. Сталося так, що тепер окупантом став так званий «старший брат», який роздирає Україну на шматки, руйнує долі людей, вмиває кров’ю родини, де солдат пішов воювати за цілісність своєї держави. Росія розпочала війну з Україною так само блискавично, як Німеччина підло напала на беззахисних людей без попередження.

Чи знали наші прадіди на війні, що колись їх потомки воюватимуть одне проти одного? Що сім’ї роз’єднаються на все життя через пропаганду ненависті одне до одного, якою просочений ледь не кожен інформаційний засіб? Чи могли ми хоча б колись уявити, що після усіх жахів Другої світової війни, які бачили наші рідні, може існувати ще якась війна? Брат воює проти брата. Та чи дійсно вони брати? Чи можна забути голодні сім’ї у 1932-33 роках? Як легко витерти з пам’яті розстріляне покоління інтелігенції? Як прибрати зі спогадів заслання у Сибір мільйонів людей? Все забувається, та не прощається. І остаточно терпець українському народу урвався з початком нової війни, яку ніхто, окрім нас, не хоче помічати і визнавати.

Ігнорування цінних уроків історії, які щоразу повторюються лише зі зміною назв країн та імен особистостей, приводить до того, що нащадки боротимуться й далі за честь та волю своєї країни. Українці, як і колись, боряться за свободу своєї країни. І найбільша кульмінація в тому, що ніхто, окрім нас, про цю війну не помічає…