ВЛАДА. ГРОШІ та СТВОЛИ.

Те що ми з чиновниками живемо в різних світах, я давно засвоїв.

Свою неповагу до громадян за три роки вони з успіхом довели. Майже відмінники на іспитах.  І за це образливо і соромно. Адже вони «начебто відображають нас». Найгірше, що ця тимчасова влада своєю поведінкою спотворює думку про нашу державу і громадян на міжнародній арені. Чому мені болить. Днями був на заході від якого пафосом несло за кілометр. Втім увесь пафос залишився на папері де запрошували журналістів. Участь приймали – Посол КНР та заступник секретаря РНБО України Олександр Литвиненко. Щоправда, для мене досі загадка, чому  поспілкуватися про перспективи вливання  китайських грошиків у нашу економіку був делегований аж цілий заступник Турчинова. А не представники профільних відомств. Ну то таке. Мабуть китайські гроші представляють загрозу національної безпеки, що без РНБО ніяк. Хоча думка є й інша, наприклад, а давайте, когось туди відправимо… І відправили, мабуть, через «повагу» до Піднебесної,  дуже зайняту особу. Таку зайняту (що це «звіздець»), люди добрі, сором на всю країну. Отже, дипломат країни - світового лідера за розмірами ВВП, на  зустріч прийшов заздалегідь. А от нашого чекали всі. І журналісти і Посол Чжан Сіюн. Мабуть пан Литвиненко не знайомий з етикетом, відсутня і сама повага до запрошених гостей. Навіть не знаю, що собі думав про нашу країну і чиновників пан Сіюн, але щось мені підказує - хорошого мало. І гроші китайські оминатимуть нас десятою дорогою. Мабуть цього і добивались. Адже для більшого ефекту окрім запізнення наш можновладець прийшов в компанії легкого похмільного шлейфу. Хоча чого легкого, якщо навіть на відстані ми з моїм сусідом відчули. Ба більше, після образливого та неприпустимого запізнення, вітчизняний вельможа вирішив, що 10 хвилин своєї уваги для учасників буде цілком достатньо. Тому оперативно відкланявся. Певно, є справи важливіші за якусь там зустріч, з якимось там Надзвичайним та Повноважним, якогось там Китаю… Чи не найбажанішої країни-інвестора у світі. Ну, то таке…

А тепер питання для «знатоків»: з якого дива до нас підуть іноземні інвестиції, якщо наша влада робить все аби віджахнути бізнес, як свій так і з-за кордону. Якби нашій економіці потрібні були б гроші - прем’єр-міністр та президент «коршунами» б захищали інвесторів. А всім тим, хто не давав працювати підприємцям, давно би вдарили по руках. А в нас що? Що не день, то хтось щось «рейдернув». Більше того, в скандалах фігурують ті, хто повинен бути на варті та захисті. А саме, правоохронні органи. Так, наприклад історії з торговим центром Sky Mall, який «віджали» у естонського бізнесмена у 2015 р. І все це відбулося не без допомоги столичної прокуратури.  ( http://korrespondent.net/url.hnd?url=http://prokurorska-pravda.today/article/pali-v-bitve-za-sky-mall-chto-ostalos-za-kadrom-skandalnoj-perepiski-i-otstavki-lyisyih-ptits/).

 Повернемося до Посла Китаю, варто зазначити, вже рік як їх громадянин, бореться за власне майно в нашій країні. І тут не відбулося без прокуратури. Щоправда тут військова спрацювала проти іноземного бізнесмена. Торік китайського підприємця – Хі Пай Сена вітчизняні рейдери за допомоги відділу Анатолія Матіоса (головного борця за справедливість та «найчеснішого» військового прокурора, якому не до вподоби питання журналістів, щодо декларації) залишили без елеватора. І не будь-де. А на Донеччині, на підконтрольній Україні території. Не там де терористи бігають з автоматами, а там, де, як запевняє нас влада – є закон і порядок. А закон в нас, як дишло… Коротше кажучи, залишився китаєць без грошей та підприємства. Схема проста як двері. Змінили власника за підробними документами. Реєстратори попрацювали і внесли зміни в державний реєстр прав власності. Це привіт нашому реформаторському Мінюсту. Їх новаторство – шлюб за добу (чим Україна не Лас-Вегас), «просто курить в сторонці» як нотаріуси можуть залишити нас без майна за 10 хвилин. Внесли зміни у реєстр прав власності і бігай роками по судам, доводь, що це твоє. А там, добре якщо суддя не «Чаус». Хлопчики з Мінюсту перевернули законодавство з ніг на голову. https://www.business.ua/zakonn/podvodnye_kamni_antireyderskogo_zakona-361066/

Втім пан Петренко та його заступник Мороз вчасно збагнули, як можна заробити на своїх помилках. Тепер працюють за старим прислів’ям «аби щось подолати, варто його очолити», http://korrespondent.net/url.hnd?url=http://kp.ua/economics/569800-v-ukrayne-poiavylys-karmannaia-yustytsyia-yly-reidery-antyreidery, що вони успішно і зробили. Рейдерство тепер в нашій країні під контролем. Тепер Павло Мороз та його «Антирейдерська комісія», якщо когось незаконно позбавили майна, не важливо – бізнес чи приватна власність, вирішуватимуть, як у казці: «стратити чи помилувати». Тобто скасувати рішення реєстраторів чи залишити їх в силі. І не важливо, що вони не законні. Для них це вже цілий бізнес намалювався. Якщо хоче власник повернути собі СВОЄ, треба домовитися... http://korrespondent.net/url.hnd?url=http://ord-02.com/regiony/item/78842-registratsionnaya-mafiya-v-ukraine-andrey-dovbenko-pavel-moroz-i-ko

І тут не жалкують ані «чужих» бізнесменів, ні своїх. Вже скоро рік, як донецький бізнесмен Сергій Білогородський намагається повернути свої компанії, через комісію Паши Мороза. Однак, а ні пан Павло, а ні його комісія не бачать порушення з боку реєстраторів та відмовляють підприємцю у поверненні його майна. Та ще додають, мовляв – ідіть до суду. Тяганина на роки, і вони це добре знають.

Ось сюди б представників РНБО, не хай би розібрались, що в країні коїться – і чи не цей державно-правовий «безпредел» є найбільшою загрозою для країни? Адже такі дії чиновників та правоохоронців можуть повернути Україну в 90-ті. Коли «влада» була в руках сумнівних особистостей, щоправда, останні були чеснішими, за сьогоднішню політичну еліту. Хлопці в «малинових піджаках» були далекими від закону, однак в них було слово честі.