С ужасом прочитал уважающую себя газету “Факты и комментарии”, статья “Генерал-майор Виктор Назаров: я стал олицетворением зла”.

С ужасом прочитал уважающую себя газету “Факты и комментарии”, статья “Генерал-майор Виктор Назаров: я стал олицетворением зла”.

Многотысячная газета претендует на журналистскую независимость и непредвзятость. При этом добавляет, что может и не разделять мнение автора. В вышеуказанной статье широко растиражировали слова сестры погибшего в самолете солдата: мол, общалась с генпрокурором Луценко, тот пообещал, что Назаров получит 8 лет, но после минимальной отсидки его помилуют, чтоб другие генералы не боялись отдавать приказы.

Средневековая дикость какая-то. А зачем суд нужен был, если царские стражи уже назначили виновного и срок ему объявили. Попробуй теперь судья иметь своё особое судейское мнение.

Даже пресловутые “папередники” себе такого не позволили, когда будущий генпрокурор на зону готовился… Как бы все понимали, что заказуха, но чтоб в голос, вот так, не ожидая приговора… На всю страну давать указания судье через газету? Что-то новенькое даже для средневекового права.

Конечно, после этих заявлений ни один судья не рискнет пойти на перекор высочайшему повелению (все же понимают, кто такой Луценко и как он стал таким без юридического образования).

А генерал? Да чего уж там, бабы нарожали солдат, нарожают и генералов. Сейчас модно ругать генштаб и генералов. Я только вспоминаю: какая гробовая тишина стояла в Киеве, когда враг откусывал Крым и почти пол страны захватил клыками “русского мира”! Пока не появились генералы, способные брать ответственность на себя. Кто-то возразит про “реки крови”, но хочу напомнить, что эти реки всегда вытекают из политического болота.

А уважаемым фактам я поставлю в пример не менее уважающее себя издание “Главком”. Там тоже есть размышления о роли генералов на войне. Прочитайте.

Представьте, на минуточку, что за несправедливые слова, которые может и не разделяла газета, судят главного редактора, а генпрокурор и говорит, что, мол, получит главный редактор “на всю катушку”, но после отсидки будет помилован, чтоб другие понимали – у нас же Демократия. С этой демократии начался геноцид украинского народа. Сначала расстрелы по приказу реввоенсоветов, а потом голодомор и 1937 год не задержался…

Если журналистскому цеху фактов не досуг перечитывать чужие материалы, то процитирую кое-что из главкомовской статьи (http://korrespondent.net/url.hnd?url=http://glavcom.ua/publications/generali-ne-vinni-hto-vidpovist-za-zagibel-litaka-z-49-viyskovimi-u-lugansku--396247.html)

 “Генерали не винні? Хто відповість за загибель літака із 49 військовими у Луганську”:

“У своїх промовах, під час судових дебатів, обвинувачений та його захисник вказали на порушення норм кримінально-процесуального законодавства з боку органів прокуратури, які були допущені під час досудового розслідування, а також наненалежність та неприпустимість доказів, якими обґрунтовується обвинувачення…Відповідно до частини першої статті 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: скоєно кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення скоєне обвинуваченим; у діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.”

“Згідно із статтею 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Підставами для ухвалення виправдувального вироку можуть бути:

1.                  Посада начальника штабу – першого заступника керівника АТО на території Луганської та Донецької областей не була визначена жодним нормативно-правовим актом, не існувало законодавчо закріплених службових обов’язків такої посадової особи, а відтак, начальник штабу – перший заступник керівника АТО на території Луганської та Донецької областей не є суб’єктом скоєння злочину, передбаченого частиною третьою статті 425 КК України.

2.                  Порушення вимог статей 10, 17 Закону України «Про судову експертизу» та статей 69, 102 КПК України, оскільки висновок експертів за результатами проведення комісійної комплексної військово-тактичної криміналістичної експертизи від 10.02.2015 №16736/16737/14-33/16738/14-38/2553/15-47, проведений неповноважними на те особами та всупереч вимогам наведених законодавчих актів.

3.                  Стороною обвинувачення не вирішено питання відповідальності (кримінальної, адміністративної, дисциплінарної) інших посадових осіб в ієрархії між начальником штабу АТО і підлеглими посадовими особами аж до командира екіпажу літака, командирів відповідних підрозділів (начальників служб).

4.                  Сторона обвинувачення не надала оригіналів узагальнюючих довідок з оперативної обстановки в районі проведення АТО станом на 16 та 20 годину 13.06.2014, а оперує лише їх електронними копіями. Факт відсутності оригіналів довідок підтверджено листом АТЦ СБУ на запит суду, який було досліджено судом. Крім цього, сторона обвинувачення не надала оригіналів розвідувальних зведень, які начебто доповідались начальнику штабу – першому заступнику керівника АТО на території Луганської та Донецької областей.

5.                  Обвинувачення ґрунтується на суперечливих свідченнях свідків, що підтверджується журналом судового засідання у Печерському районному суді м. Києва 2.02.2015. Так, свідок дав свідчення, що на інформацію про дві групи бойовиків, які вирушили від військкомату до луганського аеропорту, озброєних ПЗРК, з наміром збивати всі літаки при посадці та зльоті, він звернув увагу лише наступного дня. Крім цього, в передачі цієї інформації обвинуваченому свідок не впевнений, а лише припускає факт такої передачі.

6.                  Стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження підстав обвинувачення у службовій недбалості, вчиненій саме у бойовій обстановці. Одночасно в обвинувальному акті органами слідства вказується на порушення вимог нормативно-правових актів щодо боротьби з тероризмом.

Таким чином, між діяннями (бездіяльністю, на думку органів військової прокуратури) начальника штабу АТО та наслідками – катастрофою літака Іл-76 і загибеллю 49 військовослужбовців – немає прямого причинного зв’язку, що виключає його кримінальну відповідальність за статтею 425 КК України.”

И дальше – по тексту, тоже много поучительного из области права.