Комунальний геноцид або гра на підвищення

Минулий рік для людей пройшов під знаком зростання платежів за комунальні послуги.

Експерти прогнозували, що в травні 2016 року Україну чекають страшні соціальніпотрясіння, проте нічого не відбулося. Українці сприйняли новину щодо збільшення тарифів лише обуренням в соціальних мережах. Наприкінці квітня уряд прийняв рішення підняти ціни на газ з 3600 до 6900 гривень/ кубометр. Все це вплинуло на зростання вартості гарячої води та електроенергії. Питання полягає  в тому, чи адекватне таке підвищення, враховуючи платоспроможність населення?

Остання статистика показала, що платежі в жовтні сплатило 56% населення, за листопад – 64% та за грудень 64%. Про що говорять ці цифри? Фактично рівень неплатників є безпрецедентним.

Від початку 2009 року, статистичні данні показують, що платежів такого рівня ніколи не було. І це лише за три останні місяці 2016 року. Останні три місяці в цілому спричинили падіння платежів за весь рік до 82,8%. Тоді, як з 2000 року рівень платежів за комуналку ніколи не опускався нижче 90%.

Люди більше всього не сплачують саме за дорогі послуги. Рівень платежів по газу – 74,7%(найменший), по гарячій воді і центральному опаленню – 88%, інші послуги -90% та вище.  Тобто там, де тарифи більш-менш адекватні – люди сплачують, де тарифи зависокі – не платять. Заборгованість населення виросла в три рази – із заборгованості в 8,8 млрд. гривень цифра одразу підскочила до 23,4 млрд. гривень. Такі різкі перепади - показники того, що населення не може сплачувати по таким тарифам.

На цьому тлі неплатників, людям пропонують брати кредити, щоб мати змогу оплачувати комунальні послуги. І знову українці обурюються лише на кухнях та соціальних мережах. Влада випробовує терпіння і ще дуще тисне на суспільство. А щодо субсидій, то це вдалий піар, замилювання очей, начебто хтось щось комусь дає і допомагає.

Знайома лікар, яка отримує 5000 гривень з/п і мешкає з двома доньками, звернулась за субсидією і дізналась, що вона майже олігарх. 5000 гривень на трьох людей – це розкіш. Таким чином їй нарахували субсидію в 18 гривень. Але на тлі загальної статистики уряду, вона одна із тих, кому держава начебто допомагає.

При цьому інфляція за 2016 рік виросла на 13,9%, тоді як реальна зарплата зросла на 8,8%, в той час, як ціни більш-менш мають рости разом із ростом заробітної плати.

Промисловість почала потроху зростати в порівнянні з 2015 роком, проте всі ми знаємо, що в 2014 році відбулось катастрофічне падіння економіки через ескалацію конфлікту на Сході та анексію Криму. Якщо ціни промислової продукції виросли на 20%, то рівень промисловості – лише на 2%. Проте це ті показники, які вказують, що економіка почала підніматись в порівнянні з 2015 роком. Але чи адекватний такий підйом з тими тарифами, які сьогодні існують? Звичайно ні.

Населення, не зважаючи на зростання заробітної плати, виявилось неспроможним оплачувати такі тарифи. Корінь цієї констатації в тому, що уряд зробив помилку, коли підняв вартість газу.

Програмою субсидій в грудні користувались 6,5 мільйонів людей(35% населення) і ця цифра постійно зростає, тоді як до підвищення тарифів, років 3 тому, субсидії отримували лише 100 тисяч, тобто 3% населення. Субсидіювання містить багато підводного каміння та має певні недоліки. Якщо людина витратила хоча б раз протягом року суму від 50 тисяч гривень, то вона автоматично не має право на субсидію. Складна ситуація склалась з людьми, які купували меншу квартиру і не могли мати право на субсидію. Інша негативна сторона субсидіювання – вона жодним чином не спонукає людей до економії енергетичних ресурсів, власне для чого і було зроблено підняття тарифів.

Зараз по комунальникам завданий колосальний удар, через що в них виник дефіцит коштів, в такому випадку комунальники почнуть бити по населенню. Рівень платежів сьогодні зрівнявся з рівнем доходів, а пенсіонерам навіть не вистачає пенсії на сплату комуналки.

Все відбувається через те, що уряд при такому підході налаштований лише на піар, проте проблеми від цього нікуди не зникають.

На жаль, комунальники не зацікавлені в економії, адже це може відобразитись на їх прибутку. Проте про який прибуток можна говорити, якщо люди взагалі не можуть заплатити? В нас для теплозабезпечення будівель використовується застаріла система теплопостачання і нажаль введення нових систем блокується.  Лічильники з вентилями популярні в усьому світі. Так, людина може піти на весь день на роботу і прикрутити вентиль для того, щоб не викидати тепло в нікуди і не переплачувати кошти, поки нікого немає вдома. Така система популярна в багатьох країнах Європи, але в Україні ніхто цього не хоче запропонувати на державному рівні. Фактично маємо лише візуальні рішення, які не впливають на загальну картину.

Чому ж приходять великі платіжки?

Не секрет, що багатьом киянам почали приходити платіжки з сумами в 2-3 тисячі гривень за місяць, при цьому сусіди з такою ж площею отримують значно менші квитанції. Проблема в тому, що «Київенерго» не спроможне залізти в 12,5 тис. підвалів будинків і зняти показники лічильників і занести все це в комп’ютер безпомилково, тому відбувається такі помилки. Я б порадив не сплачувати такі суми, якщо вони не відповідають дійсності, а розібратись, звернувшись у відповідні органи та дізнатись чи справді налічується саме така сума. Люди із загальнобудинковими лічильниками мусять переплачувати за недобросовісність сусідів та втрати тепла по будинку через неякісну систему теплозбереження.

У підсумку зазначу, що допоки українці будуть думати чи брати кредит на сплату комуналки, а не брати владу в свої руки, забравши її в неуків і шахраїв, допоки і будемо отримувати чергові порції зростання тарифів, тощо.

Адже ми з вами повинні платити за невміння людей, які дорвалися до влади.