Індекс олів’є, або Новий Рік в Україні знову без салата

Попереду українців чекають затяжні новорічні свята. Більшість планує, згідно опитування провести свята вдома.

Комусь не вистачає грошей на відпочинок за кордоном, а хтось проводитиме час на роботі. Тому, вже зараз багатьох цікавить у що їм обійдеться традиційний новорічний стіл.

Для українців відмовляти собі в чомусь не в дивину, адже статистика показує, що наші люди з кожним роком все менше і менше купляю продуктів харчування, відмовляючи собі в їжі, або купують їжу більш низької якості.

Поки влада рапортує про річну інфляцію в 14 % та про начебто ріст економіки, відвідувачі ринків та супермаркетів бачать цінники, що переписуються ледь не кожного тижня і дещо не відповідають офіційній статистиці. Бо «продовольча інфляція» значно випереджає загальну – ціни на багато продуктів харчування у році, що минає, зростали більше, ніж індекс інфляції. Найбільше подорожчали яйця (на 34%), вершкове масло (на 32%), молоко (на 22%), кисломолочний сир (на 16%), олія соняшникова (на 11%). Виробники пояснюють це ростом світових цін, нестачею якісної сировини, сезонними факторами, а під свята ще й неминуча «новорічна» націнка від кмітливих продавців.

Оцінити, наскільки реально збідніли люди за рік, можна за допомогою традиційної новорічної страви – олів’є. Якщо в усьому світі існує такий альтернативний варіант підрахунку купівельної спроможності мешканців різних країн як «індекс Біг-мака», то українці, що витрачають більшість своїх доходів на харчі, вираховують свою платоспроможність традиційно так званим «борщовим набором». Та у випадку з Новим роком можна скористатись «індексом олів’є».

З цих підрахунків можна зробити висновок: реальна вартість новорічного столу цього року буде на 31,4 % більше, ніж у минулому році. 

         «На картоплю ціна за рік виросла на 50% – з 4 до 6 гривень, 300 грамів курятини рік тому можна було купити за 17 гривень, зараз – за 25,50. Взагалі, «індекс олів’є» у порівнянні з минулим роком виріс на 30–35 % при офіційній інфляції в 12,5 %. Його вартість обійдеться вже не у 67 грн., а у 88 грн. Загалом олів’є за останні два роки здорожчав рівно вдвічі. Для порівняння, в минулому 2015 році «індекс олів’є» додав 35% проти 34% у 2014-му році. До того часу подорожчання були взагалі незначними».

                                         Розрахунок «Індексу Олів'є»

Порахували експерти і вартість різдвяної куті, яка переходить у розряд делікатесу для багатьох сімей, бо звичайна пшенична крупа подорожчала за рік на 45–47 %, мед – удвічі, родзинки – в 2,5 рази. І на це не впливає ані офіційна інфляція, ані тим більш якісь дотації уряду сільгоспвиробникам, оскільки значна частина продуктів вирощується в приватних господарствах, і для тих звичайних селян, які везуть свій товар на ринок, значення мають не міфічні плани уряду щодо підтримки аграріїв, а більш приземлені речі – такі, як зростаюча вартість місця на ринку та проїзду в маршрутці.

Як змінилася вартість куті?

Загалом же, якщо порахувати вартість новорічного столу з традиційним набором продуктів – салати, холодець, копчені продукти, фрукти, алкоголь, то він коштуватиме приблизно 2000 гривень, що на 600 гривень більше за минулорічну вартість (якраз на ті ж самі 30%, що показав нам «індекс олів’є»).Якщо ж захочете побалувати себе делікатесами та солодощами, доведеться викласти ще немалу суми. Так, вартість фірмового «рошенівського» «Київського торту» зросла за рік, мабуть, рекордно – з 126 до 224 гривень! Таке частування відтепер можна собі дозволити хіба що на великі свята. Хоча я особисто не купую і навіть задарма не вживаю жодного продукту «Рошен»,  і якщо ви себе поважаєте як людину і особистість, то теж не будете купувати, ні вживати цю продукцію.  

В кінцевому результаті увесь ринок продуктів харчування залежить від купівельної спроможності нашого населення. Ринок продуктів харчування в 2014-му році в нашій країні складав $17,6 млрд., в цьому році – орієнтовно $6,8–6,9 млрд. Вживання продуктів харчування в Україні впало за останні три роки в 2,4 рази. Якщо в 2013-му році ВВП на душу населення складав $3700, в минулому році – $1750, то в цьому році буде орієнтовно $1500–1550. На жаль, Верховна Рада з двома урядами повністю «положила» галузь і переробки, і виробництва продуктів харчування. Тому стіл українця на новорічні свята цього року буде набагато біднішим, ніж раніше». 

Експерти прогнозують, що до кінця грудня молоко, яке і так наразі б’є цінові рекорди, подорожчає щонайменше на 5–10% через зростання вартості сировини та сезонне скорочення виробництва. Також підвищення попиту на свята спровокує підвищення цін на м'ясо на 7–10%. Проте і після свят цінове ралі може не завершитись – через скасування спецрежиму оподаткування для аграріїв виробництво в сільському господарстві може впасти більш ніж на 10 %, що призведе до зростання цін. Вже після Нового року буханка житнього хлібу борошна першого ґатунку може коштувати близько 11 гривень. Ціна батона теж буде поволі зростати, але платоспроможність покупців одночасно зростати не буде, тож виробники почнуть економити на якості та маніпулювати вагою та об’ємами товару. Вже не є дивиною пляшки з соняшниковою олією об’ємом 800 грамів на полицях магазинів, і тенденція до такої «мінімізації» триватиме. Поки ж, як радить гендиректор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, дещо зменшити навантаження на кишені українців може велика конкуренція на ринку торгівлі – торговельні мережі вже надають акційні знижки від 20 до 40% на передноворічні продукти харчування.

До 1 січня 2017 року діє тимчасове скасування державного регулювання цін на соціальні продукти, за результатами якого уряд має ухвалити рішення щодо повного скасування, обмеження чи відновлення такого регулювання. На думку представників Міністерства аграрної політики, в результаті цього експерименту радикального росту цін на продукти харчування не відбулося.

Прикрі факти, коли торговельні мережі вдаються до спекулятивного формування цін на низку продуктів харчування, свідчать про необхідність повернення норми про обмеження торговельної надбавки в 15% для продавців, як було раніше.

Через, м’яко кажучи, не дуже вдалу політику держави в аграрній сфері, минулого року аграрне виробництво в Україні впало на 4,8 %, вже з початку цього року тваринництво впало на 2,8 % (на 2,3% зменшено обсяг виробництва молока, на 10,5% – яєць). Поголів’я великої рогатої худоби скоротилося на 3,8%, свиней – на 4,6%, птиці – на 3,6%. Витрати на виробництво рослинницької продукції зросли на 9,1%, а тваринницької – на 20,9%. Загалом же вартість виробництва зросла на 12%. І в наступному році, як вже зазначалось, ситуація може погіршитись, якщо до аргументів виробників продовольства при прийнятті бюджету на наступний рік не дослухаються.

Проблеми, які держава створює аграріям, вже прямо відбиваються на всіх громадянах: нинішнє зростання ціни «новорічного кошику», яке торкається кожного, – тому яскрава ілюстрація.