Державний переворот або останній подих "щеневмерлості"

"Ще не вмерли України ні слава, ні воля…" – так співають у гімні.

"Ще не вмерли України ні слава, ні воля…" – так співають у гімні. Проте якщо ще 5 років тому ці слова навіювали почуття надії, то сьогодні, через 2 роки після подій лютого 2014, вони викликають лише скептицизм. Слава? Слава є тепер по всьому світі, але вона лиха і, вибачайте за каламбур, славнозвісна. А воля? Воля щезла. Була зраджена на "майданах" за печиво. Нажаль, сьогодні, в умовах злочинної влади і законодавчого хаосу, коли воля народу, що її він делегує владі, демонстративно порушується на рівні законів державного рівня, час цього нашого стану "щеневмерлості" спливає кожного дня і потребує негайної реанімації.

Головною засадою демократичної держави є верховенство права. Як тільки воно порушується, починається занепад демократії як політичного режиму. Після цього занепад держави в цілому залишається лише питанням часу. Кожний член нинішньої центральної влади є маленьким шашілем, який руйнує найважливіші підґрунтя стовпів на яких ще тримається Україна, бо жоден з них не прийшов до влади законно.

Що й казати, згідно соціальних опитувань, нинішню державну політику підтримує лише 1% населення, президента Порошенка – 3%. Лише подумайте 1%! Повернемось знову до суті моделі соціального договору, за якою ми живемо: люди частково відмовляються від свого суверенітету і передають його уряду або іншій владі, аби отримати і підтримати суспільний порядок через верховенство права. Тобто лише один відсоток населення України згоден делегувати свою волю і довіру нашій владі.

Оскільки умови "суспільного договору" були кричуще порушені владою, тоді у 2014-му, не дивно, що зникла і довіра. Протягом того ж лютого вони наприймали купку законів і постанов, які нібито додали законності їх самопроголошенності. Не потрібно бути юристом, аби побачити скільки разів у лютому і березні 2014 року була порушена Конституція України, Карний Кодекс, Закони Президента і Верховної Ради. Володимир Олійник, посилаючись на нормативні документи по поличках розкладає усі порушення, які стали підґрунтям для формування сьогоднішньої Верховної Ради, Кабінету Міністрів та президентської верхівки. Незаконне внесення змін до Конституції, незаконне усунення від влади законного Президента, незаконне обрання нового президента, незаконне делегування владних повноважень суб'єктам, які не мають на них конституційних прав, нехтування Конституційним Судом – усе це призвело до тої кричущої ситуації, у якій ми опинилися сьогодні: громадянська війна, колапс соціальної системи, повне руйнування економіки, майже дефолт. Якщо ця типу "влада" залишиться й надалі, а увесь цей безлад продовжуватиметься, ще трохи і епоха "ще не вмерла" завершиться.

Тоді вже нікому непотрібними стануть банери "Єдина країна", жовто-блакитні стрічки у дівочих косах, калинова й солов'їна мова, асоціація з ЄС…Власне і питання: нам непотрібна Росія, ми хочемо в ЄС вже не поставатиме, бо буде нема кому вибирати. Замість держави залишаться лише розрізнені клапті землі, розділені між сферами впливу, а замість народу – населення розкидане по окремих територіях.