Чому Євросоюз знову відтягує розгляд питання про безвізовий режим для України

Можна безкінечно дивитися як тече вода, горить вогонь і як Україні не надають безвізовий режим.

З початку тижня з'ясувалося, що на порядку денному у Євросоюзу немає безвізового режиму для України на листопад. Порошенко заявив про те, що всі 144 вимоги були виконані і що до введення безвізового режиму залишаються лічені тижні. У МЗС кажуть, що до 7 листопада мають зробити якісь дії з цього приводу. Але чи буде взагалі розглядатися це питання і що насправді прийняття без віза означає для України?

Насправді питання вже не стільки про Україну, як про європейську політику і суперечності між країнами ЄС. Варто очікувати ризиків в тій частині, яка стосується розгляду (голосування) з даного питання і про те коли буде безвіз надано. Інструментом впливу на безвіз є затвердження механізму дострокового припинення безвізового режиму. Фактично тепер виходить через цей механізм, наш безвіз опинився заручником всередині європейських політичних протиріч.

Ми бачимо, що Євросоюз продовжує продукувати все нові і нові вимоги, і з кожним місяцем їх кількість тільки зростає. Об'єктивно, якщо зайти з далека, то згідно зі статистикою, 80% українців ніколи в Євросоюзі не були. І не були не  тому, що їм формально відмовляли в шенгенській візі, а тому, що, напевно, у них просто не було грошей щоб туди поїхати, а в нинішній ситуації, грошей стало ще менше. Якщо вже говорити про безвізовий режим, то це не просто «мультипаспорт», як деякі вважають, що дозволить їхати в Європу і робити там все, що завгодно, а можливість, яка поширюється виключно на туристичні поїздки до 90 днів. Більш того, багато хто з українців напевно що  не сильно вдумувалися, що безвізовий режим не має на увазі скасування паспортного контролю на кордоні. Тобто весь той перелік документів, які необхідно було подати в посольство, треба буде пред'явити на кордоні. Можливо в Польщі і буде лояльним огляд на кордоні, але такі країни як Австрія або Голландія дуже багатьох зможуть розвертати назад. Питання про безвіз носить більше політичну функцію. Для влади безвізовий режим - це остання соломинка, за яку вони вже два роки триматися і якщо вони не зможуть її пред'явити народу, то їм в принципі буде складно щось продемонструвати з якісних перетворень в країні. Насправді на сьогодні роль безвізового режиму дуже перебільшена і носить якусь сакральну функцію. Якщо його не буде, то в житті просто українця в принципі нічого не зміниться, але Президенту буде дуже важко пояснювати в черговий раз чому західні партнери підставили України або позбавили його даної опції, яка дозволяла б продемонструвати вагомий здобуток на екваторі свого президентства.

Причини по яким не дають безвізовий режим насправді прості. Зрозуміло, що це конфлікт на сході, але так само це корупційність українських еліт. Я думаю, що остання витівка з так званими електронними деклараціями тільки піддасть масла в вогонь, по тому, що дуже багато європейських чиновників, які не так розбираються у внутрішньополітичній українській кухні, м'яко кажучи були в шоці з усього того, що було задекларовано і вони все починають замислюватися варто мати справу з такими партнерами, які зберігають удома музейні колекції та списки антикваріату, що для цивілізованого політика західного зразка є дикістю.

Якщо говорити про те, що буде він чи не буде, то я можу лише спрогнозувати, що чим далі, тим менше шансів, що він буде проголосований. Я так думаю, що якщо в цьому році не буде вирішено формально, або хоча б не буде призначена дата, коли він повинен вступити, то я думаю, що з нового року це питання взагалі відійде на другий план, а Євросоюз з якихось причин висуватиме нові вимоги, які вони можуть придумувати не тільки 144, але і набагато більше. Безвізовий режим - це привілей для обраних, хоча і для тих, у кого є гроші для подорожей, зазвичай вже мають мульти візу. Де-факто це нічого не змінить, а є репутаційним, іміджевим фактором, який буде розігрувати Президент України.

Тому готуймося слухати чергові казки від влади про чергову дату безвізу для українців і запевнення європейських нардепів про те, що їм це цікаво.