В Україну йдуть темні і холодні часи…

Напередодні Генадій Зубко, міністр регіонального розвитку будівництва та ЖКГ і міністр енергетики Ігор Насалик і прем’єр-міністр Володимир Гройсман рапортували, що Україна повністю готова до старту опалювального сезону

Напередодні Генадій Зубко, міністр регіонального розвитку будівництва та ЖКГ і міністр енергетики Ігор Насалик  і прем’єр-міністр Володимир Гройсман рапортували, що Україна повністю готова до старту опалювального сезону і забезпечена вугіллям та газом в повному обсязі. Зараз на складах українських ТЕС знаходяться 1 286 000 тон вугілля – за даними «Укренерго», що вдвічі менше ніж в минулому році в цей же час.

Від початку цього року, прогнозний баланс виробництва і споживання електроенергії змінювався декілька разів. В вересні місяці були внесені в черговий раз останні зміни. Влітку, замість того, аби  основне навантаження на себе взяла атомна генерація, як це відбувалося традиційно щороку, у нас все навантаження лягло на теплову. У літні піки спеки, коли включали кондиціонери, в результаті спрацювання вугілля на теплових електростанціях в липні-початку серпня досягала 100 тисяч тон на добу - це обсяги, які в два рази перевищують заплановані. Тому логічно, що були порушені всі плани і по видобутку вугілля, які були поставлені (прогнози) і по накопиченню. В результаті на сьогодні ми виходимо на рівень минулого року (добове накопичення вугілля на рівні минулого року) за перші десять днів жовтня на склади прийшло близько 170 тисяч тон вугілля, відповідно, якщо буде зберігатися цей ритм, який взяв уряд з початку цього місяця, то ми вийдемо на 1 листопада, а по суті для теплоенергетики 1 листопада - формальний старт опалювального сезону, ми вийдемо з достатніми запасами для опалювального сезону, щоб генерація спрацювала. Залишаються питання з атомної генерації, наскільки стабільно вона буде функціонувати, так як цього літа 6 блоків з 15 функціонуючих були виведені з ладу. У випадку виникнення форс-мажорних ситуацій як з аваріями тепломережі, так і з непередбачуваними погодними умовами, за рекомендаціями західних експертів, необхідно звертатись до радикальних методів – від зменшення поставок газу до зниження температури в будинках (до 12 градусів тепла). Це загрожує в першу чергу виходом з ладу електричних систем, адже досі будинки обладнані старою електричною системою, яка розрахована на 5 кіловат на одну квартиру( 3 чайники, або одна пральна машина). Якщо люди масово почнуть вмикати обігрівачі, знеструмленими будуть не лише окремі будинки чи квартали, але й цілі міста. Тобто таким чином бачимо, що ряд загроз та ризиків для проходження цього опалювального сезону 2016-2017 року існує, а уряд перебуває у оптимістичному положенні, абсолютно не реагуючи на цю ситуацію та не створюючи необхідних управлінських структур, які потрібні для оперативного реагування на можливі форс-мажори. Така безпечність може обернутися вкрай негативно і для самого уряду, що зрозуміло, політичними наслідками, а для звичайного народу – вкрай неприємними наслідками в квартирах у вигляді зниження температури чи падіння тиску газу.

Перша проблема в підготовці до опалювального сезону в Україні – це запаси газу. Так, як ми не можемо через конфлікт, який продовжили з Російською Федерацію закупляти напряму газ, а можливості закупівлі по реверсу російського газу з Європи дещо обмежені пропускною здатністю системи. Те, що в нас немає достатніх обсягів вугілля, впливає небажання керівництва держави нормалізувати ситуацію із конфліктом на сході країни. Тобто державні діячи України вперто називають ворожу сторону терористами, вони не хочуть мати з ними напряму ніякої справи і це гальмує накопичення вугілля. Навіть те вугілля, яке нібито поступає з ЮАР, ні для кого не секрет, що це все ж таки вугілля з Донбасу, а не з ЮАР. Схожа ситуація була із вугіллям з Польщі, надходило з Донбасу. Щодо ціноутворення, то за статтею 13 Конституції України, земля і надра України належать виключно українському народу, а від імені права власності здійснюють органи держави. Наприклад, у вас є город з картоплею. Ви когось попросили викопати її і ви маєте заплатити виключно за його послуги по викопуванню картоплі, проте він каже «Я викопаю вам картоплю, а ви купите в мене її по ринковій ціні». Тобто політика держави, що це власність компаній-видобувальників – це абсолютно хибна політика і не відповідає статті 13 Конституції. Фактично держава здійснює крадіжку в усіх громадян України їхньої власності, коли зрівняла ціни на газ власного добутку із зовнішньою ціною. Споживання електроенергії в нас знизилось на 11%. В економічній науці – це один із маячків стану економіки. Те, що розповідає Держкомстат про зростання в промисловості – не правда, адже якщо впало споживання електроенергії на 11%, то приблизно на стільки ж впала і промисловість і ніякого зростання немає і не може бути при падінні споживання електроенергії та інших енергоносіїв а тим більше в Україні, де економіка дуже електрозалежна.  А на сьогодні уряд держави немає жодних програм, щоб стимулювати технічне переозброєння підприємств, енергозбереження, а навпаки національний банк своєю політикою гальмує всі процеси модернізації. Ціни на газ для населення є невиправданими, адже в ціні 3 617 гривень – це податки. Тобто фактично, людина платить податок за свою власність.

Нещодавно, багатьом Киянам в поштові скриньки була розкидана листівка з інформацією про те, чому необхідно державі було підвищити ціну на газ. Головна ідея – боротьба з корупцією. Аргументація була такою, що необхідно було усунути інші корупційні підприємства, які розкрадали кошти з газу. Якщо переглянути баланс, то можна було зробити висновок, що вони могли розкрадати кошти з максимум із 1 мільярдів кубів газу, тому що це був надлишок  між спожитим населенням і тим, що видобувається в Україні. Ну а тепер вони мають надприбуток з усіх 20 мільярдів кубів газу. За прогнозами МВФ, боротьба реформи нашого газового ринку мали зменшити ціну на газ, а не збільшити її. Вони мали прибрати корупційну складову із ціни, але в нас чомусь виходить, що ми боримося з корупцією за рахунок постраждалих. Найцікавіше, що в цій листівці були перелічені всі підприємства, всі фірми, які відмивають кошти. Тому виникає логічне запитання – в нас є правоохоронні органи, чи вони лише роблять бурну видимість якоїсь діяльності, переслідуючи бабусь на стихійних ринках? Може правоохоронні органи мають боротись з відмиванням коштів, а не страждати всі громадяни? Настільки тупа пропаганда, а насправді бажання одне – заробити мільярди доларів і втікти з країни в стислий термін. Це єдине бажання влади та єдина причина чому в нас такі комунальні тарифи і ціна на газ власного видобутку.

Світові ціни на нафту впали більше ніж в два рази за рік. Відповідно, в інших країнах впали ціни і на бензин, і на диз.паливо і на мазут. Єдина країна, в якій вони не впали – Україна. Це зменшує конкурентну здатність нашої економіки. Українські споживачі мають фактично неадекватні ціни  на той самий бензин, логістику, опалення і так далі, закінчуючи цінами на будь-які товари. Ми бачимо падіння експорту, падіння споживання харчів, виробництва харчів, в країні, де ми виробляєм харчів втричі більше, ніж нам самим потрібно. Це прямий наслідок підняття цін на енергоносії.

Таким чином держава в чергове показує своє небажання звертати реальну увагу на вказані питання і можливо зір затуляють гроші магнатів, які готові оплачувати ліки для сліпоти.

А українцям знову залишається сподіватися на теплу зиму і дешеві свічки…