Через що Київ тоне в заторах?

Якщо брати загалом по Україні, то з 12,5 мільйонів кв. м. дороги, запланованих для ремонту, до початку вересня зробили лише 6 мільйонів, тобто половину.

Першою причиною є нерівномірне фінансування. Коли можна було відремонтувати, «безболісно» для киян дороги влітку, влада не могла виділити на це кошти, проте, коли тільки всі пішли до школи, роботи, університетів, всі повернулися з відпусток, то одразу надійшли гроші на ремонт доріг і «Київавтодор» розпочав тотальні довгоочікувані ремонти.  Проте, це проблема не лише Києва, але й багатьох інших міст. Якщо брати загалом по Україні, то з 12,5 мільйонів кв. м. дороги, запланованих для ремонту, до початку вересня зробили лише 6  мільйонів, тобто половину.

Другою причиною є якість доріг. Вже є перші «промахи» виявлені в Києві, на вулиці Ольжича і на проспекті Свободи. Одна з «фішок», яку зараз всі рекламують, це що «Київавтодор» та «Укравтодор» серйозно зайнявся проблемами якості та гарантіями якості доріг. Буквально не минуло й пару місяців, як з'явилася нова колійність, на відремонтованому дорогах, «Київавтодор» клянеться, що зробили все за стандартами, гарантіям якості, але ми бачимо результат. Зараз починаються передсудові розгляди з приводу того, хто буде усувати ці неполадки, але хитрість полягає в тому, що підрядники змінюють дорожнє покриття пометрово, в той час, коли ремонту вимагає цілий ділянку дороги.

Третьою причиною є недостатнє фінансування і безконтрольність витрачання коштів. Якщо сьогодні щось виділяється, наприклад зараз говорять про те, що буде виділено для ремонту понад  1 мільярд і буде відремонтовано 19% доріг міста Києва( боюсь що це лише тільки розмови, проте навіть якщо  й так) за 5 років відремонтують 19 % дороги, то за 20 років відремонтують 100% дороги. Приблизно така ж ситуація по Україні. Не так давно, «Укравтодор» заявив про те, що він заперечує здійснення іноземним спеціалістам контролю за ремонтом наших доріг. Це дуже багато про що свідчить. Дорога – це таке місце, де можна вкрасти більше, ніж будь-де. В Україні відбувається розкрадання лісу, бурштину, нафти і нафтопродуктів, проте сьогодні така «фішка» стосується і доріг.  Не пустити когось із-за кордону – означає, що можна вкрасти гроші і про це ніхто не дізнається. Непоодинокі випадки, коли після ремонту доріг,  в людей на руках фактично залишався асфальт, який можна було підняти руками як килим.

Четвертою причиною є технологія. Це витримка шару, ширини, вмісту і пропорцій суміші. Технологія  укладання сьогодні наших доріг унікальна, адже час від час можна спостерігати популярні відео, де робітники кладуть «асфальт» в калюжу і потім розрівнюють ногами. Немає ніяких сумнівів, що така «дорога» довше доби не протримається.

П’ятою причиною є синхронізація ремонтів. Як часто ви бачите картину, що щойно покладений асфальт за держбюджетом в декілька мільйонів зривають і ремонтують труби водопостачання, газу, електрики  чи опалення? Проте це неприпустимі речі, адже скрізь в світі працює система синхронізації ремонтів. Під автошляхами проходить велика кількість мереж і перед тим, як ремонтувати дорогу, необхідно провести аналіз та заміну необхідних труб, як це прийнято в цивілізованих країнах. У нас часто можна побачити «латання» дороги, як в наслідок псування, так і в наслідок ремонту тепломереж.

Крім того, останнім часом в Україні просто немає гучних кримінальних проваджень щодо ремонту доріг. Якраз ці питання чомусь залишаються поза увагою, натомість в мережі часто спалахують скандали із замовними тендерами, які проводяться в «Укравтодорі» і знову ж це залишається поза увагою правоохоронних органів. Очевидно, що правоохоронці самі зацікавлені, щоб не копирсатися в цій брудній білизні. Сьогодні ремонт доріг потрібен владі лише в якості своєрідного «бізнесу», але ж ставлення можновладців до ремонту доріг, показує і їх ставлення до ведення політики загалом.  Тому, залишається лише згадувати старе добре прислів’я : «Краще погана дорога, ніж поганий супутник».