Гривня і її рухи

«Гроші – єдине універсальне мірило, яким можна міряти все матеріальне» - Ярослав Солтіс (екс-заступник голови Національного банку України).

Грошова реформа 1996-го: поява гривні та прощання з купонними мільйонерами. У 1996 році в Україні ввели національну валюту – гривню. 31 серпня їй виповнилося 20 років. За цей час вона пережила важкі часи, злети і падіння, проте здебільшого такі сильні перепади є наслідком безграмотної діяльності влади.

25 років незалежності та 20 - національній валюті. Лише через 5 років після появи на політичній карті світу нової держави - України - її народ нарешті побачив власні гроші. Втретє, з часів Київської Русі та Української Народної Республіки, в Україні з’явились гривні. Втім, їх поява супроводжувалась шаленими стрибками цін, небаченою інфляцією та прощанням з купонними мільйонерами

Свого часу гривня чекала 4 роки. Адже починаючи з 91-го року, інфляція була 391%, в 93-му році -  250%, і закінчилась в 1996 році , коли вводилась гривня - 39%. Весь цей час новенькі банкноти, номіналом від 1 до 200 гривень, лежали у сховищах Національного банку України.

 «Весь підрахунок, починаючи від матеріальних активів, запасів товарів на складах і готова продукція на підприємствах на складах говорила про те, що якщо в перший день нас не виділять довіру люди, ми будемо мати на другий день рівень інфляції не нижче 300%. В нас не було товарної маси, аби перекрити неліквид грошовий, який у нас виявився.» - Віктор Ющенко.

В Україні гривню затвердили, та друкували далеко за її межами. Своїх потужностей для якісного виробництва грошей молода держава тоді ще не мала.

Наша гривня, номіналом від 1 до 20 гривень, включно виготовлялась на замовлення українського уряду у Канаді, а номінали, які перевищували 20 гривень - 50 і 100, виготовлялись у Великобританії.

Наповнювали сховище ще тоді некомерційних банків, монета в основних об'ємах, в яких треба було забезпечити територіальні управління, розвозилась вагонами. Я, працюючи в Національному баку в Тернополі вийшов на роботу в нічну зміну і під великим секретом на залізничну  станцію привезли спеціальний запломбований вагон з розмінною монетою. Жодне сховище Національного банку сьогодні не готове вмістити таку кількість монет ні по вазі, ні по розмірам.  Все це грузиться вручну на спинах в інкасаторських мішках в Камаз, вночі вигружаються в бомбосховище в обласному центрі біля Райкому партії , яке взагалі не пристосовано ні кліматично ні фізично для зберігання монет. Монета, яка пролежала 1,5 року піддалась корозії і такою віддавалась в обіг.» - Яків Смолій (заступник голови Національногот банку України). Під час запуску гривні в обіг курс становив 1,75 / $. Середньомісячна зарплата в той рік була на рівні 126 грн.

До липня 1998 року курс не перевищував 2,10 грн / $, проте внаслідок кризи і дефолту в Росії, за півроку піднявся приблизно на 60% і до кінця 1998 року становив близько 3,4 грн / $. Середньомісячна зарплата зросла до 153 гривень.

1999 - За рік долар виріс в ціні ще на 1,6 грн - до 5,02 грн / $. Наступні 5 років він коливався між 5,00 грн. і 5,50 грн, а середньомісячна зарплата за цей час підскочила більше ніж в 3 рази - з 178 грн в 1999 р до 590 грн в 2004 р

2005 - в квітні Нацбанк встановив офіційний курс на 5,05 грн / $. На цьому рівні він протримався 3 роки. Середньомісячна зарплата піднялася в 2,2 рази, з 806 грн (2005 рік) до 1806 (2008 р.)

В квітні 2008 гривня зміцнилася до 4,85 / $, проте в грудні впала до 7,79 / $. За наступні 5 років курс долара виріс всього на 20 копійок. Середньомісячна зарплата за підсумками 2013 р зросла до 3265 грн, що в 1,8 рази перевищує рівень 2008 року і досягла максимуму в доларовому еквіваленті - $ 408,63.

Рефінансування поганих банків, надання їм грошових кредитів, які поміняли на долари і вивезли за межі України, призвели до падіння гривні до 8 гривень/долар, а зараз – 26гривень/долар.  Не можна сіяти зерно в пісок чи асфальт. Тільки чорнозем. 80 банків закрились, на мою думку, закриється ще більше, а це – зламані долі людей і падіння для грошової валюти» –Ярослав Солтіс.

Тобто з цієї картини бачимо, що курс гривні був до 2014 року відносно стабільним, проте нинішня влада ніяк не вплинула на поліпшення курсу та стабілізації державної валюти, хоча пройшло вже два роки «діяльності».

2014 року - Перші перегони почалися в лютому після втечі Януковича і 

зміни уряду. Головою НБУ стала Валерія Гонтарева, яка  практично відразу

 після вступу на посаду , в серпні 2014 року заявила , що штат Нацбанку 

роздутий і можливе скорочення до 80 % з більш ніж 10 тисяч співробітників,

 в тому числі всіх непрофільних підрозділів. Таким чином роботу втратили 

6 тисяч людей. 

До кінця місяця "офіційний" долар піднявся до 9,42 грн. Курс американської валюти плавно зростав протягом усього року і до кінця 2014 перевищив позначку в 15 гривень.

10.11.2014. «Фіксованого курса гривні в Україні більше не буде» - заявила Гонтарева.  

Проте навіть студенти економічних факультетів знають, що перехід до гнучкого валютного курсу проводити неможна, адже для такої зміни було підібрано дуже не вдалий час, бо згідно дослідження того ж НБУ Гнучкий режим курсоутворення:  етапи запровадження та можливі наслідки для економічного розвитку України,  для такого переходу мав бути підібраний вкрай спокійний час для політичного, економічного і соціального життя країни. Через те що перехід відбувся в кризовій політичній ситуації, очікування населення в той час були дуже скептичні, що тільки збільшувало попит на іноземну валюту та знецінювало  гривню.

На сайті НБУ серед причин нестабільності валютного ринку України в 2014 році наводять такі безглузді чинники, як зимові свята (адже відбувається надходження валюти в країну), сезонний попит банків( банки підвищують ціну на валюту, щоб закрити валютну позицію, яка сформувалась внаслідок розрахунків населення у валюті картками за кордоном під час відпусток) та паніка населення( ажіотаж збільшує попит населення на валюту на «чорному» ринку,  який психологічно тягне за собою «білий» готівковий ринок. "Страна десять дней отдыхала и вот люди вышли после праздников и что сделали? Купили валюту!", – пояснила Гонтарева.
Можливо, що свята і впливають, проте не в такому обсязі, розрахунок людей за кордоном картками – в нас не стільки людей можуть дозволити собі відпочивати, аби обвалити гривню до 30 гривень за1 долар, і, нарешті, ажіотаж на чорному ринку і «писихологічний» вплив на «білий» ринок – це взагалі наче анекдот для фінансистів.

2015 - З початку року американська валюта почала стрімко зростати в ціні. Найглибше падіння за всю історію гривні довелося на лютий. Тоді офіційний курс перевалив за 30 гривень, а міжбанк досяг 33 гривень за долар. Кількість курсів в нашій країні також досягло максимуму: в Україні одночасно діяли офіційний курс НБУ, офіційний міжбанк, "сірий" міжбанк (за рахунок прикручування до офіційних міжбанківських котирувань різноманітних комісій), готівкові курси в відділеннях банків (незважаючи на відсутність в них валюти) і "чорний" готівковий курс (продавці і покупці залишали заявки і контакти в інтернеті). Середня зарплата українців протягом року зросла на 30% (з 3455 до 4498 грн).

2016 рік – Порошенко обіцяє курс не більший 20-22 грн/$, з початку року офіційний курс долара виріс на 1,06 грн і досяг 24,84 грн / $. На міжбанківському валютному ринку котирування досягали 25,30 гривень.

На сьогоднішній день, як пояснюють в НБУ, посилення коливань обмінного курсу на валютному ринку України не пов'язане з фундаментальними факторами і носить ситуативний характер - на тлі загострення зовнішньополітичної ситуації. Проте на перший день осені курс перевалив психологічну відмітку – 26 гривень/долар.

У той же час, на думку експертів, нинішня девальвація гривні обумовлена внутрішніми факторами.

Фахівці не відкидають негативний сценарій розвитку ситуації, при якому курс долара в Україні ризикує вирости до 30 грн.

У липні гривня стала найбільш недооціненою валютою в світі, підрахували аналітики The Economist.

За роки незалежності Україна стала частиною глобальної економіки: рівень проникнення імпорту в наше споживання — один із найвищих у світі.

Проте проблема полягає в тому, що якщо Україна заробляє на проміж, хоча з більшим успіхом, могли б створити повний цикл виробництва, залучивши більше робочої сили та інвестицій та отримувати більші гроші від готової продукції. Навчившись споживати якісне, ми так і не навчилися виробляти якісне – основний валютний виторг від продажу металів та агропродуктів. Це говорить про те, що ми поки не можемо конкурувати з іноземними виробниками продуктів та послуг. Несприятливий бізнес-клімат є основною причиною того, що українські бізнесмени хочуть лише продавати, але не хочуть нічого виробляти. На сьогодні ситуація не змінилася, і ми вже бачимо передвісники повернення тиску на гривню – неенергетичний імпорт демонструє стрімке прискорення. Поки не буде вирішене питання інвестиційної привабливості, а поява нових виробництв залишатиметься винятком із правила – така хвороба, як «хронічна девальвація» залишатиметься з нами й нікуди не зникне. Тільки професіонали-патріоти можуть витягнути державу із тієї проблеми, яка сьогодні існує, адже професіонали можуть використовувати свої знання проти держави, а присвятити своє життя країні, працювати, бути вірним на честь і гідність батьківшини – це першочергове право кожного українця.