Брифінг Посла Казастана в Україні Самата Ордабаєва для представників ЗМІ

Глава дипломатичної місії проінформував учасників брифінгу про ініціативу казахстанського Лідера з глобальної стратегії загальносвітового розвитку «Мир. ХХІ століття».

3 серпня 2016 року в Києві в приміщенні Посольства Республіки Казахстан відбувся брифінг Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Казахстан в Україні Самата Ордабаєва для представників ЗМІ та експертного співтовариства України.

У ході брифінгу Глава дипломатичної місії проінформував учасників брифінгу про ініціативу казахстанського Лідера з глобальної стратегії загальносвітового розвитку «Мир. ХХІ століття», висунутої на саміті з ядерної безпеки у Вашингтоні у квітні 2016 року.

«Буквально недавно ми стали свідками найважливішого для нашої країни події - обрання Казахстану членом Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй. Тепер наша республіка входить до клубу 15-ти найавторитетніших країн світу, на які покладено відповідальну місію по забезпеченню глобальної безпеки.

Нами заявлені чотири пріоритетні напрями своєї майбутньої роботи в Раді Безпеки ООН. Це ядерна, енергетична, водна і продовольча безпека. Просуваючи їх на головному майданчику багатосторонньої дипломатії в світі, Казахстан має намір найтіснішим чином взаємодіяти з усіма, без винятку, партнерами по членству в Радбезі і в цілому в ООН.

Як член Ради Безпеки, Астана також буде представляти інтереси всієї Центральної Азії і має намір піднімати важливі для нашого регіону проблеми.

Глибоко символічно, що це історичне для нашої країни рішення Організації Об'єднаних Націй було прийнято саме у рік 25-річчя незалежності Казахстану. Це міжнародне визнання високого авторитету Казахстану і його Лідера Нурсултана Абішевича Назарбаєва, правильності і послідовності казахстанського курсу зовнішньої політики.

За останні чверть століття ряд казахстанських міжнародних ініціатив, спрямованих на зміцнення системи глобальної безпеки, отримали широке визнання і підтримку світової спільноти.

Перше. Ми зупинили смертоносні випробування на Семипалатинському ядерному полігоні, який був одним з найбільших на планеті майданів для ядерних випробувань, які наводили страх на все міжнародне співтовариство. Президент Казахстану підписав доленосний указ про закриття полігону 29 серпня 1991 року. Рішенням ООН цю дату сьогодні відзначає весь світ, як День відмови від ядерної зброї.

Варто зазначити, що у поточному році 29 серпня в Астані ми плануємо провести міжнародну конференцію «Побудова світу без ядерної зброї», присвячену 25-річчю закриття Семипалатинського полігону. Конференція буде присвячена одній з актуальних світових проблем і буде проходити у той час, як знову заснована ООН Робоча група відкритого складу з ядерного роззброєння готується представити свою доповідь Генеральній Асамблеї. Доповідь - про заходи, які повинні бути зроблені на багатосторонніх переговорах для досягнення миру, вільного від ядерної зброї.

Друге. Казахстан, також як і Україна, одні з перших держав, які добровільно відмовилися від ядерного арсеналу. Наш Президент оголосив Казахстан зоною, вільною від ядерної зброї, і отримав гарантії від п'ятірки ядерних держав про незастосування атомного арсеналу щодо нашої республіки. Пізніше ми домоглися введення такого ж статусу для всієї Центральної Азії.

Третє. Глава нашої держави очолив міжнародний антиядерний рух XXI-го століття, створивши глобальний проект «АТОМ». Послання Нурсултана Назарбаєва народам світу із закликом відмовитися від ядерної зброї вже підписали сотні тисяч людей по всій планеті. Тому далеко не випадково, що саме казахстанський лідер завжди відкриває міжнародні саміти з ядерної безпеки у Вашингтоні.

Четверте. Ми вперше в сучасній історії зібрали за одним столом переговорів лідерів всіх світових і традиційних релігій, заклавши основи для глобального міжконфесійного діалогу.

П'яте. Казахстан став першою країною на пострадянському просторі, яка очолила Організацію з безпеки та співробітництва в Європі. Ми надали нового імпульсу ОБСЄ, блискуче провели в Астані історичний саміт і домоглися ухвалення знаменитої астанинської декларації «Назустріч співтовариству безпеки». Нагадаю, що до цього моменту через постійні розбіжності країни ОБСЄ протягом довгих 11 років не могли навіть сформувати єдиний порядок денний для зустрічі на вищому рівні.

Шосте. Наша республіка зарекомендувала себе, як авторитетний і відповідальний партнер у вирішенні міжнародних суперечок і конфліктів. Так, Казахстан зіграв виняткову роль у міжнародних переговорах навколо ядерної програми Ірану, зібравши за круглим столом у Казахстані всіх учасників цього непростого діалогу. Сьогодні з Ірану зняті міжнародні санкції і він повернувся до повноцінного співробітництва на світовій арені.

Миротворчі ініціативи Нурсултана Абішевича Назарбаєва надали важливий імпульс і діалогу Глав держав у Мінському форматі з ситуації на південному сході України. Ці та інші дружні кроки Казахстану з надання гуманітарної допомоги високо оцінені українською стороною.

Сьоме. Казахстан - головний ініціатор найбільших інтеграційних процесів на Євразійському континенті. Євразійський Економічний Союз, СНД, побудова «Великої Євразії», відродження Великого шовкового шляху - всі ці широкомасштабні міжнародні проекти дозволяють зміцнювати не тільки торгово-економічні зв'язки між країнами Євразії, а й підвищувати рівень взаємної довіри та поваги між народами, що має першорядне значення у формуванні нової системи глобальної безпеки.

Казахстан є одним з ключових засновників Шанхайської Організації Співробітництва, яка сьогодні об'єднує 18 країн, понад три мільярди чоловік і третину світової економіки. На недавньому саміті в Ташкенті казахстанський Лідер прийняв кермо влади цієї найбільшої в світі міжнародної організації. Тепер Астана задаватиме тон розвитку співробітництва на просторі ШОС, загальна площа якого вже перевищує 34 мільйони квадратних кілометрів.

Зростаючі суперечності в сучасному світі підтверджують гостру необхідність вироблення нової парадигми розвитку світу. У зв'язку з цим, у рамках четвертого Саміту з ядерної безпеки у Вашингтоні, Глава нашої держави Н.А.Назарбаєв запропонував глобальну стратегію загальносвітового розвитку, що усуває глибинні причини воєн і конфліктів - Маніфест «Мир. XXI століття». Цей документ, який отримав статус офіційного документа Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки ООН, покликаний стати принципово новою антиядерною платформою дій на довгострокову перспективу. У Маніфесті наш Президент чітко виклав три головні принципи.

По-перше, ні в одній сучасній війні не буде і не може бути переможців, у ній програють усі.

По-друге, в новій війні неминучим буде застосування зброї масового знищення - ядерної, хімічної, біологічної та будь-якої іншої, що може бути винайдено на основі досягнень науки. Це призведе до загибелі всього людства. І з'ясовувати, хто за це понесе відповідальність, буде пізно і нікому. Цю потенційну небезпеку потрібно розуміти як аксіому і нинішньому, і всім наступним поколінням національних лідерів і політиків.

По-третє, основою для врегулювання всіх суперечок між державами повинні стати мирний діалог і конструктивні переговори на основі принципів рівної відповідальності за мир і безпеку, взаємоповаги, і невтручання у внутрішні справи. На цій комплексній основі треба вибудовувати цілісні алгоритми дій світової спільноти за наступними напрямками.

ПЕРШИЙ. Послідовний рух до миру, повністю звільненому від ядерної та інших видів зброї масового знищення. Важливий крок у цьому напрямку вже зроблений. 7 грудня 2015 року Генеральна Асамблея ООН прийняла за ініціативою Казахстану Загальну Декларацію про побудову світу, вільного від ядерної зброї.

На території Казахстану під егідою МАГАТЕ створено Банк низькозбагаченого ядерного палива, призначеного для держав, які планують розвивати атомну енергетику.

ДРУГИЙ. У XXI столітті треба сформувати географію стійкого миру, послідовно викорінюючи війну як спосіб життєдіяльності. У світі існує шість зон, вільних від ядерної зброї. Вони охоплюють Антарктиду, практично всю Південну півкулю, включаючи Латинську Америку, Африку, Австралію й Океанію. Наймолодшою з них є Центрально-Азійська без'ядерна зона, створена 10 років тому в Семипалатинську п'ятьма державами регіону. Необхідно інтенсифікувати міжнародні зусилля зі створення без'ядерної зони на Близькому Сході. У 1992 році Казахстан ініціював скликання Наради зі взаємодії і заходів довіри в Азії.

Даний форум був успішно інституціоналізовано вже у нинішньому столітті за участю 27 держав континенту, ООН та інших міжнародних організацій.

ТРЕТІЙ. У XXI столітті треба подолати такий рудимент мілітаризму, як існування військових блоків, що загрожують глобальній безпеці і перешкоджають широкому міжнародному співробітництву. Геополітична реальність полягає в тому, що якщо існує хоча б один великий військовий блок, то неминучим буде формування його антипода. Сила породжує антисилу. Тому військовим блокам треба протиставити Глобальну Коаліцію держав за мир, стабільність, довіру та безпеку під егідою ООН. Загальним завданням найближчого десятиліття має стати припинення воєн і конфліктів в Афганістані, Іраку, Ємені, Лівії та Сирії, на сході України і палестино-ізраїльського протистояння.

ЧЕТВЕРТИЙ. Важливо адаптувати до нових історичних умов міжнародний процес роззброєння. Недалекоглядне зняття колишніх договірних обмежень щодо протиракетних систем і звичайних озброєнь призвело до мілітаризації політичного простору Євразії. Це підсилює ризик початку глобальної війни навіть через можливий збій електронних систем управління обороною. Потрібна нова стратегія діяльності Конференції ООН з роззброєння. Нам належить зайнятися усуненням якісно нової загрози - кіберзлочинності, яка може стати найнебезпечнішою зброєю в руках терористів.

П'ЯТИЙ. Світ без війни - це, перш за все, справедлива парадигма глобальної конкуренції у сфері міжнародних фінансів, торгівлі та розвитку. На 70-ій сесії Генеральної Асамблеї ООН Казахстан висунув ініціативу розробки Плану Глобальної Стратегічної Ініціативи-2045. Цей План - усунення кореневих причин війн і конфліктів. Важливо вибудувати нову тенденцію розвитку на основі рівного і справедливого доступу всіх націй до інфраструктури, ресурсів та ринків. Його пропонується втілити в життя до 100-річного ювілею ООН. Казахстан пропонує скликати у 2016 році Міжнародну конференцію ООН на вищому рівні. На ній слід підтвердити принципи міжнародного права з метою запобігання руйнівних війн і конфліктів у XXI столітті. Заклики до розсудливості та діалогу, стриманості і здорового глузду не повинні стати жертвою інформаційних атак супротивників глобального світу».