НЕ МОЖНА ЖИТИ В НЕГАТИВІ

Однією із умов успішного проведення гібридної війни є вміння нав’язати противнику в його ж інформаційному полі суцільний негатив.

Левова доля інформаційного простору України, починаючи з Кучми та закінчуючи Януковичем, була зрадницьки здана Кремлю для використання в інформаційно-психологічному впливі на Україну. Ще одна його частка відійшла неукраїнським олігархам до їх медійного комплекту з метою інформаційно-психологічного забезпечення своїх вузько егоїстичних грабіжницьких інтересів в Україні.

І тільки невелика залишкова частка опинилась у слабких державних руках. За різними оцінками та по різним видам ЗМІ, суто українському інформаційному просторі належить частка від 3 до 10%. Це є ознакою майже повної втрати українською державою свого інформаційного простору та ще й в умовах гібридної війни. В проросійських та олігархічних ЗМІ щоденно торпедуються любі рішення української влади, а здоровий і законний голос народу видається за екстремізм. Всі зовнішньополітичні кроки офіційного Києва, як правило, піддаються критиці як всередині країни, так і за кордоном, підтримані чисельними агентами Кремля.

Основним психологічним результатом зрадницької здачі українського інформаційного простору сусідній державі-агресору та неукраїнському олігархатові став стабільний інформаційний антиукраїнський за своїм характером негатив, який і в день і в ночі ллється на голови пересічних українців. Цей негатив спрямований на переконання світової спільноти, що Україна як держава не відбулася, і що українці – це малоініціативна, нерозумна й апатична маса, нездатна до довготривалого об’єднання заради самої себе, а отже нею треба управляти зверху.

Ситуація складна та поправима, якщо держава проявить свою політичну волю й правовим шляхом верне собі те, що належить їй у сфері національної безпеки. І держава повинна це зробити заради хоча б самозахисту, інакше Український народ має всі конституційні права її повністю перезавантажити, змінивши провідну верству, що так і не стала українською елітою.

По-перше, потрібен чіткий, з механізмом реалізації, Закон про націоналізацію майна отриманого незаконним шляхом, що входить до обов’язкової сфери формування національної безпеки. Діяти тут треба рішуче. Підкреслимо, що механізм реалізації такого закону повинен бути в тілі самого закону, а не в підзаконному акті, що в кінцевому підсумку і створює умови для корупції та вихолощує суть закону.

По-друге, у держави, проти якої ведеться гібридна війна частка державних ЗМІ повинна бути більшою за будь-яку групу приватних. Інакше гібридну війну не виграти.

По-третє. Не можна допускати, щоб населення щодня жило в умовах постійного інформаційного негативу. Саме держава зобов’язана пропагувати досвід кращих, показувати позитив щоденного життя, підіймати на щит своїх національних героїв.

І крайнє. Не треба слухати всяких там продажних «діячів», які підло використовують в своїй оманливій діяльності переваги демократії для підриву спокійного й позитивного життя пересічних українців. Цих діячів треба оперативно виводити на чисту воду, притягувати до відповідальності за брехню та відноситись до них як до тих, кому руки не подають. Україна повинна чітко знати не тільки своїх героїв і передовиків, а й замаскованих зрадників і відвертих ворогів.